Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

328] Амісодара сини-списоборці, того, що Хімеру

329] Викохав люту на горе й біду багатьом земнородним.

330] Син Ойлеїв Еант живцем захопив Клеобула,

331] Що серед стиску спіткнувся, і тут же відразу ослабив

332] Силу його, оздоблений меч йому в карк увігнавши.

333] Аж до руків'я меч од крові нагрівся. Багрова

334] Смерть і могутня судьба Клеобулові очі закрила.

335] Враз Пенелей із Ліконом стялися. Обидва списами

336] Схибили, перед собою кинувши їх надаремно.

337] Знову стялись на мечах. Ударив Лікон Пенелея

338] В гребінь шолома його густогривого. Але зламався

339] Меч у руків'ї. А той Лікона ударив під вухо.

340] В шию весь меч увійшов, і, тримаючись тільки на шкірі,

341] Вбік голова похилилась, й зразу ослабли суглоби.

342] А Меріон, Акаманта прудкими настигши ногами,

343] В праве поранив плече, як той саме на коней виходив.

344] З повоза впав він на землю, й в очах його мла розлилася.

345] Ідоменей Еріманта безжальною міддю ударив

346] Прямо у рот, і навиліт проскочило мідноокуте

347] Ратище, вістрям своїм білу кість черепну роздробило

348] Й вибило зуби із ясен. Наповнились кров'ю обидва

349] Ока. Струмками вона із ніздрів, з розкритого рота

350] Бігла, і смерті чорная хмара його огорнула.

351] Кожен з данайських вождів умертвив когось з воїв троянських.

352] Так же, як хижі вовки на ягнят чи на кіз нападають

353] Люто й виносять з отари, коли пастухи необачні

354] їм розбрестися по горах дадуть, вовки ж їх угледять

355] Здалеку й переполоханих раптом хапають зубами, -

356] Так на троян і данаї напали, а ті про безладну

357] Думали втечу і зовсім про запал відваги забули.

358] Син Теламона Еант увесь час намагався ударить

359] Гектора мідянозбройного. Той же, досвідчений в битвах,

360] Плечі широкі надійно щитом закривши воловим,

361] Пильно до посвисту стріл і до гулу списів прислухався.

362] Він уже бачив, до кого хилилась мінлива звитяга,

363] Та залишався на місці, своїх захищаючи друзів.

364] Наче та хмара з ясного ефіру на небо широке

365] Йде від Олімпу, як Зевс грозову посилає негоду, -

366] Так під човнами зчинилися крики тривожні і втеча,

367] В повнім безладді назад усі бігли. А Гектора коні

368] Збройного винесли вже бистроногі, позаду лишивши

369] Військо троян, мимоволі затриманих ровом глибоким.

370] У багатьох-бо запряжених коней швидких поламались

371] Дишла, і повози многих вождів у тім рові лишились.

372] Гнав їх завзято Патрокл і кликав з собою данаїв,

373] Горе троянам готуючи, - крик їх тривожний і втеча

374] Всі наповняли дороги, так бігли вони. Аж до неба

375] Курява вихром здіймалась, - шалено так однокопиті

376] Від кораблів і наметів до міста гналися коні.

377] Тільки-но бачив Патрокл, де купчились більше трояни,

378] З криком туди налітав. І з повозів ниць під колеса

379] Падали вої, і з хряском ламалися їх колісниці.

380] Виритий рів перескочили зразу безсмертнії коні

381] Бистрі, що їх дарували Пелеєві щедрі богове,

382] І полетіли з Патроклом. До Гектора він поривався

383] Списом його уразити, та винесли й Гектора коні.

384] Наче під подихом бурі, аж стогне земля почорніла

385] В осені час, коли ллє безнастанно рясними дощами

386] Зевс, охоплений гнівом страшним на мужів, що, насильством

387] Діючи, суд свій неправий творять на зібраннях народних,

388] Гноблячи правду, й нітрохи на кару богів не зважають:

389] Тим-то з своїх берегів переповнені рвуться потоки,

390] Поміж розмиваних пагорбів русла собі прокладають,

391] З шумом спадаючи з гір, і несуться бурхливі потоки

392] В море пурпурне, попутно руйнуючи людську роботу, -

393] З шумом таким же бурхливим і коні тікали троянські.

394] В час той Патрокл, передні прорвавши троянські фаланги,

395] До кораблів одганяв їх назад, заважаючи в місто

396] Знов повернутись, і люто по всьому гасав бойовищі,

397] Між кораблів, і ріки, і міцного ахейського валу,

398] Й бив ворогів, даючи їм за друзів численних відплату.

399] Першого списом блискучим тоді він ударив Проноя

400] В груди, щитом не прикриті, і все йому тіло розслабив.

401] Тяжко той гримнув об землю. На другого кинувсь він далі -

402] Тестора, сина Енопа; на повозі, тесанім гладко,

403] Скулився з остраху той, і з ослаблених рук його віжки

Попередня
-= 133 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар