Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

87] «Нащо тепер, Пріаміде, ти кличеш мене проти волі

88] З високодумним сином Пелеєвим збройно змагатись?

89] Проти Ахілла-бо я прудконогого нині не вперше

90] Виступлю, - він вже зігнав мене раз своїм ратищем гострим

91] З Іди, вчинивши на наших корів несподіваний напад

92] І зруйнувавши Лернес і Педас. Та послав порятунок

93] Зевс мені, сили мої укріпивши і бистрі коліна.

94] Тож від Афіни й Ахіллових рук я ледь-ледь не загинув:

95] Йшла-бо вона перед ним, і звитягу несла, й закликала

96] Мідяним списом лелегів усіх і троян побивати.

97] Тим-то мужа нема, що міг би з Ахіллом змагатись.

98] Завжди-бо хтось із богів біля нього й загибель одверне.

99] Прямо летять його стріли й списи й не раніше ослабнуть,

100] Ніж увіткнуться у тіло людське. Якби перед нами

101] Рівні можливості визначив бог у бою, то нелегко

102] Він переміг би, хоч хвалиться тим, що увесь він із міді».

103] Зевсів же син, владар Аполлон, на це так йому мовив:

104] «Чом би, герою, й тобі до богів вічносущих молитви

105] Не піднести? Породила-бо, кажуть, тебе Афродіта,

106] Зевсова донька, від нижчої ж той народився богині,

107] Ця-бо від Зевса народжена, та - лиш од старця морського.

108] З міддю блискучою прямо на нього іди і не бійся

109] Ані погрози його, ані пустопорожньої лайки».

110] Мовив це й силу велику вдихнув вожаєві народів.

111] Вийшов Еней із переднього ряду, весь сяючи міддю.

112] Та не укрилось, проте, від білораменної Гери,

113] Як син Анхіса крізь натовп тоді пробиравсь до Пеліда.

114] Скликавши разом богів, до них вона так промовляла:

115] «Поміркувати вам треба тепер, Посейдоне й Афіно,

116] В серці своїм, як скінчиться те все, що отут почалося.

117] Збройно виходить Еней, блискучою сяючи міддю,

118] Проти Пеліда, Фебом підбитий на це Аполлоном.

119] Зважмо-но краще, а може, назад нам його відтіснити

120] Звідси, або кому-небудь із нас в допомозі Ахіллу

121] Стати, великою силою сповнити й духу відваги

122] В груди вдихнути, щоб знав він, що з-поміж богів найсильніші

123] Люблять його, і тільки із них найнікчемніші й досі

124] Допомагають троянам на полі борні бойової.

125] Тим-то сюди ми з Олімпу зійшли й беремо всі участь

126] В битві оцій, щоб Ахілл не зазнав од троян будь-якого

127] Лиха сьогодні. Хай потім уже перетерпить, що Доля

128] Випряла з ниттю йому, коли мати його породила.

129] А як Ахілл од безсмертних богів про це сам не почує,

130] То налякатися може, як вийде на нього у битві

131] Хтось із богів: небезпечно-бо навіч із богом зустрітись».

132] В відповідь так Посейдон їй промовив, землі потрясатель:

133] «Геро, не гнівайся так нерозумно, тобі це не личить.

134] Зовсім того я не хочу, щоб в січі зіткнулись богове -

135] Ми та інші, - адже набагато за них ми сильніші.

136] Краще зійдім з бойового шляху та на пагорбі сядьмо

137] Осторонь, - хай про війну вже самі потурбуються люди.

138] А як Арей або Феб-Аполлон утрутяться у битву

139] Чи, Пеліона затримавши, битись йому перешкодять,

140] То поміж нами і звада тоді, й бойова колотнеча

141] Враз розпочнеться. Але, сподіваюсь, вони незабаром

142] Вернуться знов на Олімп до громади богів невмирущих,

143] Нашою проти їх волі рукою приборкані слушно».

144] Мовивши так, безсмертних повів ПЛейдон темнокудрий

145] До круговидого муру високого, що для Геракла

146] Богоподібного Трої сини і Паллада Афіна

147] Побудували, щоб міг од морського сховатись страхіття

148] В час, коли б гналось за ним з узбережжя воно по рівнині.

149] Там Посейдон та інші безсмертні боги посідали,

150] Хмарою плечі собі непрозірною щільно прикривши,

151] їх супротивники сіли над кручами Калліколони

152] З вами, осяйливий Фебе і городоборцю Арею.

153] Радячись так між собою, одні проти одних сиділи

154] Вічні боги, починати ж війну лиховійну ті й другі

155] Не поспішали, та Зевс із небесних висот спонукав їх.

156] Міддю уся засвітилась рівнина, бійцями і кіньми

157] Сповнена суспіль. Земля аж гула навкруги під ногами

158] Лав бойових. Два найкращі із воїнів найсміливіших

159] Поміж загонів, ворожих зійшлися, готові змагатись, -

160] Син Анхісів Еней і Ахілл Пеліон богосвітлий.

161] Син Анхісів з погрозливим поглядом виступив перший,

162] Важко шоломом киваючи; перед грудьми він округлий

Попередня
-= 165 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар