Слава ЗСУ!

163] Буйний мав щит, а рукою ще й списом стрясав мідногострим.

164] А Пеліон йому вийшов назустріч, подібний до лева

165] Хижого, що, із усіх позбігавшись околиць, селяни

166] Хочуть убити його; з погордою він ізпочатку

167] Мимо проходить; коли ж його хтось з юнаків войовничих

168] Списом зачепить, він пащу роззявить, наїжившись, ікла,

169] Піною вкриті, і серце відважне стискається в грудях;

170] Звільна хвостом по клубах обох себе він шмагає

171] І по боках, наганяючи хіті собі бойової;

172] Блиснувши люто очима, вперед він стрибає шалено,

173] Щоб розтерзати когось або тут же самому загинуть.

174] Сила Ахіллова так і дух спонукав його мужній

175] Проти Енея, відважного серцем, на бій виступати.

176] А як зійшлись вони близько, один проти одного йшовши,

177] Перший промовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:

178] «Нащо, Енею, вперед із лав своїх ти так далеко

179] Вийшов? Чи дух твій зі мною змагатись тебе спонукає

180] В гордій надії, що владарем станеш троян конеборних,

181] Честю Пріамові рівним? Та хоч би мене і убив ти,

182] Влади за те не дасть тобі в руки Пріам староденний.

183] Є-бо у нього сини, та й сам він міцний і розважний.

184] Виділять, може, ділянку для тебе трояни, від інших

185] Кращу, із нивою й садом чудовим тобі на прожиток,

186] Як умертвиш мене? Та, сподіваюсь, це важко зробити.

187] Списом колись, пам'ятаю, вже змусив тебе я тікати.

188] А пригадай, як від стада корів, що ти пас одиноко,

189] Гнав я нещадно тебе на проворних ногах із Ідейських

190] Гір, і як ти від мене тоді утікав безоглядно?

191] Зрештою, втік ти в Лернес. За тобою й туди я погнався,

192] Місто усе зруйнував з допомогою Зевса й Афіни

193] І полонянок жінок, позбавивши днів їх свободи,

194] В бран загнав. Врятував тебе Зевс тоді й інші богове.

195] Нині ж, гадаю, вони не врятують тебе, як ти мрієш

196] Серцем. Раджу тобі я назад відійти і сховатись

197] Серед громади. Отож не виходь проти мене, щоб лиха

198] Гіршого ще не зазнати. Мудрий дурень по шкоді».

199] Відповідаючи, так Еней тоді мовив до нього:

200] «Не сподівайся, Пеліде, словами мене залякати,

201] Наче дитя нерозумне, і сам-бо я добре умію

202] І глузувати дошкульно, і гострим облаяти словом.

203] Знаємо рід один одного ми, батьків своїх знаєм,

204] Давніх переказів чувши багато від смертного люду.

205] Та ні моїх ти в лице, ні твоїх я ніколи не бачив.

206] Від бездоганного мужа Пелея ти, кажуть, походиш,

207] Мати твоя - пишнокоса Фетіда, народжена морем.

208] Я ж величаюся гордо відважного серцем Анхіса

209] Сином улюбленим, мати моя - сама Афродіта.

210] Нині одні або другі із них свого любого сина

211] Будуть оплакувать. Не по порожній розмові, гадаю,

212] В бій не вступивши, сьогодні розійдемось ми із тобою.

213] А як розвідати краще про рід наш бажаєш, щоб більше

214] Знати про нього, то добре мужам багатьом він відомий.

215] Першим славетного Зевс породив хмаровладний Дардана,

216] Що заснував Дарданію тоді, коли Троя священна

217] Ще не була на рівнині збудована, смертних оселя,

218] Й люд в передгір'ях селився багатоджерельної Іди.

219] Син народивсь у Дардана, володар мужів Еріхтоній,

220] Найбагатішим невдовзі він став серед смертного люду.

221] Коней три тисячі паслось у нього на луках заплавних, -

222] Гарних, рисистих кобил, лошатами жвавими гордих.

223] Навіть Борей їх прагнув жадливо на випасах буйних

224] І покривав, жеребця темногривого постать прибравши.

225] Ставши жеребними, ті дванадцять лошат породили.

226] Тож як гасали грайливо по нивах вони хлібодайних,

227] То, летючи над колоссям, ні зернятка не толочили.

228] А як гасали вони по хребтові широкого моря,

229] То пролітали над пінявим плеском морського прибою.

230] Троса родив Еріхтоній, над людом троянським владику,

231] В Троса ж самого родилося троє дітей бездоганних -

232] Іл, а за ним Ассарак та ще Ганімед богорівний,

233] ІІІп найвродливіший був між усього він смертного люду.

234] Задля краси його вкрадений вічними б^ він богами,

235] Щоб, живучи між безсмертних, у Зевса вино розливати.

236] Іл же сина родив, бездоганного Лаомедонта,

237] Лаомедонт же синів породив - Тіфона, й Пріама,

238] Лампа, і Клітія, й Гікетаона, Ареєву парость;

239] Капій був син Ассарака, а сам породив він Анхіса,