Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

391] Озера, де й твій наділ, що від батька прийняв ти у спадок,

392] Близько водоверті Герма й багатого рибою Гіллу».

393] Так похвалявсь він, а вбитому очі вже пітьма окрила.

394] Коні ахеїв йому, пролітаючи в лавах передніх,

395] Краяли тіло колесами. Потім хороброго духом

396] Демолеонта, міцного в боях, Антенорове віття,

397] Списом у скроню ударив Ахілл крізь шолом міднощокий.

398] Мідне забрало не стримало сили удару, і вістря

399] Череп йому пройняло, і, мозок всередині з кров'ю

400] Перемішавши, приборкало запал його войовничий.

401] Гіпподаманта по тому, що скочив із повоза свого

402] Й кинувсь тікати, у спину він ратищем дужим ударив.

403] Дух випускаючи, той заревів, наче бик круторогий,

404] Що юнаки його тягнуть мерщій, владарю Гелікону

405] В жертву приносячи, й з того радіє землі потрясатель.

406] Так він ревів, умираючи, й випустив дух свій одважний.

407] До богорівного кинувсь із списом Ахілл Полідора,

408] Сина Пріама. Батько йому боронив воювати:

409] Був-бо він поміж синами його усіма наймолодший

410] І найлюбіший та їх перевищував ніг бистротою.

411] Спритністю ніг похвалитись бажаючи, він, нерозумний,

412] В лави проскочив передні й життя свого тут же позбувся.

413] Списом ударив його прудконогий Ахілл богосвітлий

414] В спину, коли пробігав він, - в те місй*е, де череса злотні

415] Пряжки, на панцир зайшовши, подвійну броню утворили.

416] Вістря навиліт пройшло біля пупа, все тіло пройнявши.

417] З зойком навколішки впав він і, в чорну імлу оповитий,

418] Гримнув об землю, притиснувши нутрощі, що випадали.

419] Гектор лиш глянув, як брат Полідор, підхопивши руками

420] Нутрощі власні, трупом на землю зваливсь бездиханним, -

421] Враз залила йому очі скорбота. Не міг уже далі

422] Осторонь він залишатися, кинувсь назустріч Ахіллу,

423] Наче те полум'я, списом стрясаючи гострим. Ахілл же

424] Глянув лиш, як той схопивсь, і так, похваляючись мовив:

425] «Ось наближається муж, що найбільш засмутив мені серце, -

426] Вбив найдорожчого він мого друга. Тепер уже годі

427] Нам уникать один одного в лавах борні бойової!»

428] Глянув спідлоба й до Гектора він богосвітлого мовив:

429] «Ближче підходь, щоб краю загибелі швидше сягнути!»

430] Так відповів, не лякаючись, Гектор шоломосяйний:

431] «Не сподівайся, Пеліде, мене залякати словами,

432] Мов нерозумну дитину, і сам я добре умію

433] Поглузувати із кожного й прикрим дошкулити словом.

434] Знаю могутність твою: набагато я слабший за тебе!

435] Тільки в безсмертних богів лежить іще це на колінах.

436] Може, таки я, хай слабший, але відберу в тебе душу,

437] Вдаривши списом, - адже і в мене він гострений добре!»

438] Так він сказав і з розмаху ратище кинув. Афіна ж

439] Подихом спис од Ахілла славетного вбік одхилила,

440] Легко дихнувши. Назад він до Гектора знов повернувся

441] І біля ніг його впав. Пориваючись ворога вбити,

442] До богосвітлого Гектора кинувсь Ахілл войовничий

443] З криком страшним. Та легко, як бог, Аподлон його вивів

444] Із сум'яття бойового, густим огорнувши туманом.

445] Кидався тричі вперед прудконогий Ахілл богосвітлий

446] З мідяним списом, і тричі густе лиш повітря проймав він.

447] А учетверте він кинувся знову, на бога подібний,

448] Голосом крикнув страшним і слово промовив крилате:

449] «Знову, собако, ти смерті уникнув? А згуба вже зовсім

450] Близько була. Але Феб-Аполлон врятував тебе знову.

451] Видно, моливсь ти йому, ішовши під посвисти ратищ!

452] Та покінчу я з тобою, пізніше в бою перестрівши,

453] Тільки б який помічник з'явився для мене з безсмертних.

454] Зараз на інших піду я троян, кого де настигну!»

455] Мовив і списом ударив Дріопа в потилицю прямо.

456] Впав той під ноги йому. Непорушним його залишивши,

457] Демуха Філеторіда, міцного й могутнього мужа,

458] Списом коліно пройнявши, спинив. А за тим іще знову

459] Гострим ударив мечем і життя його тут же позбавив.

460] Далі.Біанта синів наздогнав - Лаогона й Дардана,

461] Разом напав на обох, з колісниць поскидав їх на землю,

462] Списом ударив цього, а того мечем своїм зблизька.

463] Троса, Аластора сина, також, - до колін йому впавши,

464] Він пощади благав і в полон його взяти живого, -

465] Може, з жалю до однолітка той убивати не буде.

Попередня
-= 169 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар