Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

37] І захопив у полон, тоді як той гострою міддю

38] Віття смоковниць зрізав молодих для поруччя на повіз.

39] Тут несподіваним лихом Ахілл надійшов богосвітлий.

40] Бранця на Лемнос продав він тоді, збудований гарно,

41] На корабель посадивши, - купив його син Іасона.

42] А Етіон, із Імбрії гість, заплативши великий

43] Викуп, звільнив і в Арісбу його відіслав богосвітлу.

44] Втікши відтіль, незабаром дістався він отчого дому.

45] З Лемносу так повернувшись, із друзями днів одинадцять

46] Він веселивсь. На дванадцятий - бог його в руки Ахілла

47] Раптом оддав, а той його мав до оселі Аїда

48] Перепровадити, хоч не хотів він туди відпливати.

49] Зразу ж помітив його прудконогий Ахілл богосвітлий,

50] Як без щита і шолома, без списа, він зовсім був голий:

51] Все поскидав-бо із себе, тікаючи з річки, і потом

52] Весь знемагав він, і мліли йому від утоми коліна.

53] З запалом мовив Ахілл до свойого відважного духу:

54] «Леле! Великеє диво на власні бачу я очі!

55] Знову трояни відважні, яких у бою повбивав я,

56] Мають на ясний виходити світ із підземної пітьми,

57] Так же, як цей повернувся, уникнувши смертної днини,

58] Проданий мною на Лемнос священний, і сивого моря

59] Глиб не затримав його, хоч узяв багатьох проти волі.

60] Отже, сьогодні гострого списа мойого зазнає

61] Він на собі, що довідався я і упевнився серцем,

62] Чи він повернеться знов відтіля, чи його не відпустить

63] Життєподавча земля, що й сильніших мужів не пускає».

64] Так він, ждучи, міркував. А той до Ахілла бентежно

65] Сам наближавсь, щоб коліна з благанням обняти, душею

66] Прагнув-бо смерті лихої уникнути й чорної Кери.

67] Ратищем довгим уже замахнувся Ахілл богосвітлий,

68] Щоб його вдарить, а той нахилився, підбігши, й коліна

69] Міцно обняв йому. Спис пролетів над плечем і уп'явся

70] В землю, порив свій жадаючи тілом наситити людським.

71] Той же, одною рукою з благанням обнявши коліна,

72] Другою міцно вхопив і тримав мідногострого списа

73] І, до Ахілла звертаючись, слово промовив крилате:

74] «Змилуйся, зглянься, Ахілле, тебе на колінах благаю!

75] Перед тобою-бо, паростку Зевсів, благальник достойний:

76] В тебе першого я споживав від дарунків Деметри

77] В день, коли ти захопив мене в нашім саду врожаїстім

78] І, відірвавши від батька й від друзів, на Лемнос священний

79] Бранця продавши, аж сотню биків ти за мене одержав.

80] Нині ж я втроє б тобі заплатив. Лиш дванадцять минуло

81] Днів як, стільки зазнавши біди, до свого Іліона

82] Я повернувся. І знову мене віддає в твої руки

83] Доля лиха. Ненависний, як видно, я Зевсові-батьку,

84] Що в твої руки віддав мене. Коротковічним родила

85] Мати мене Лаотоя, дочка староденного Альта, -

86] Альта, який войовничим правує народом лелегів,

87] Владар в Педасі нагірнім, при березі Сатніоенту.

88] Донька його серед інших Пріама дружиною стала.

89] Двох вона нас породила, й обох ти життя нас позбавиш!

90] Вже одного із нас, богоподібного ти Полідора,

91] В лавах передніх приборкав, уразивши ратищем гострим.

92] Нині й зі мною це станеться лихо. Уже не надіюсь

93] Рук я уникнуть твоїх, якщо бог їх до мене наблизив.

94] Тож тобі інше скажу я, а ти це прийми в своє серце:

95] Не убивай мене! Гектор - мій брат не єдиноутробний,

96] Той, що твого могутнього вбив щиросердого друга».

97] Так до Ахілла з благанням уклінним звертався Пріамів

98] Син світлосяйний, та в відповідь слово почув неласкаве:

99] «Не говори мені, блазню, про викуп, облиш ці розмови!

100] Поки Патрокла ще не настигла смертельна година,

101] Серцю моєму було іще любо помилувать часом

102] Трої синів, - багатьох я, узявши живцем, перепродав.

103] Нині ж тому не уникнути смерті, кого мені прямо

104] В руки віддасть божество біля мурів оцих іліонських,

105] Був би то хто із троян чи тим більш - із нащадків Пріама.

106] Отже, мій любий, умри! І чого це тобі так тужити?

107] Вмер же Патрокл, а кращий од тебе він був набагато!

108] Що ж ти, не бачиш, який я могутній та ще й уродливий?

109] Славного батька я син, і мати у мене - богиня.

110] Але й на мене є смерть, і Доля чигає всевладна.

111] Буде то вранці уже, чи надвечір, чи саме опівдні, -

112] Хтось і до мене надійде в бою й відбере мою душу,

Попередня
-= 171 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар