Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

113] Списом ударивши гострим чи з лука сягнувши стрілою».

114] Мовив він так. А у того і серце, й коліна ослабли.

115] Списа свого уронив і на землю осів, розпростерши

116] Руки обидві. Ахілл же свій вихопив меч двоєсічний

117] І коло шиї в ключицю ударив, аж глибоко в тіло

118] Гострений меч увігнавсь. Лікаон повалився на землю

119] Ницьма, і чорною кров'ю навколо земля обагрилась.

120] Тіло за ноги вхопивши, у річку Ахілл його кинув

121] І, похваляючись, слово до нього промовив крилате:

122] «От і лежи там між рибами! Будуть вони невідчутно

123] Кров тобі з рани вилизувать. Мати тебе не оплаче,

124] Опорядивши на ложі. Скамандр вировий твоє тіло

125] В хвилях своїх понесе аж у лоно безкрайого моря.

126] Граючи в плесах морських, із чорної вигулькне хлані

127] Риба, щоб білим, смачним Лікаоновим жиром живитись.

128] Згиньте ж усі, поки ми в Іліон увійдемо священний,

129] Я - женучи вас, а ви - утікаючи швидко від мене.

130] Не допоможе й Потік вам, що в вирі сріблястому котить

131] Хвилі свої, хоч би й скільки биків ви несли йому в жертву

132] Й коней живими у вир йому кидали однокопитих.

133] Всі ви загинете долею злою й заплатите вповні

134] І за Патроклову смерть, і за чорну загибель ахеїв,

135] Що біля бистрих човнів, як мене не було, ви побили».

136] Мовив він так. І розігнавсь Потік своїм серцем сильніше,

137] В мислях почав міркувать, богосвітлого як би Ахілла

138] Змусити бій припинить, од троян одвернути загибель.

139] Син же Пелеїв тим часом із списом своїм довготінним

140] Астеропея настиг, віддать його прагнучи смерті, -

141] Сином той був Пелегона, якого на світ породили

142] Аксій широкотечійний і Акессамена-державця

143] Старша дочка Перібоя, - він з нею з'єднався в коханні.

144] Кинувсь до нього Ахілл, а той, гострі два держачи списи,

145] Вийшов із річки назустріч. Уклав йому в серце відвагу

146] Ксант у гніві тяжкім за загублених воїнів юних,

147] Що вздовж ріки повбивав їх без жалю Ахілл прудконогий.

148] Тож як, один на одного йшовши, зійшлись вони близько,

149] Перший промовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:

150] «Хто і з яких ти мужів, що посмів мені вийти назустріч?

151] Діти бездольних усі, хто з моєю відвагою стрівся».

152] В відповідь мовив йому осяйливий син Пелегонів:

153] «Духом великий Пеліде, навіщо про рід мій питаєш?

154] Я із Пеонії буйнородючої, дальнього краю,

155] Воїв пеонських при довгих списах я привів із собою,

156] Вже одинадцятий день як прибув я до стін Іліона.

157] Рід же мій Аксій почав, що потоком широким струмує,

158] Аксій, що кращої річки й немає у цілому світі.

159] Він списоборця родив, Пелегона, від нього ж, як кажуть,

160] Я народивсь. Повоюймо ж тепер, світлосяйний Ахілле!»

161] Так він з погрозою мовив. І зразу ж Ахілл богосвітлий

162] Ясен підняв пеліонський. Двома в нього кинув списами

163] Астеропей, бо був на обидві руки боєздатний.

164] Списом одним йому в щит він ударив, проте не пробивши

165] Того щита: перешкодило золото, божий дарунок.

166] Списом же другим Ахіллові він на правиці подряпав

167] Лікоть, і чорная бризнула кров. Та жадливе до тіла

168] Ратище гостре, над ним пролетівши, у землю вп'ялося.

169] Зразу ж тоді і Ахілл, бистролетний свій ясен піднявши,

170] В Астеропея метнув, щоб життя його тут же позбавить.

171] Схибив, проте, він і вцілив у берег ріки крутобокий, -

172] До половини встромився в те урвище спис ясеновий.

173] Сам же Пелід від стегна свій вихопив меч гостролезий

174] І на троянина кинувсь. Та марно вже тойґнамагався

175] Вирвати з кручі рукою могутньою ясен Ахіллів.

176] Тричі його він розхитував, прагнучи вирвати з ґрунту,

177] Тричі втрачав свою силу. Вчетверте хотів він зігнути

178] І пополам розламать ясеновий спис Еакідів,

179] Тільки ж раніше Ахілл з нього вирвав мечем його душу.

180] В черево біля пупка він поцілив його, і на землю

181] Вилились нутрощі всі, і позбувсь він дихання, і пітьма

182] Очі йому вповила. Ахілл до грудей його кинувсь,

183] Весь обладунок зірвав і так, похваляючись, мовив:

184] «Так і лежи! Змагатись з потомком могутнього Зевса

185] Навіть нащадкам Потоку бурхливого все ж непосильно.

186] Ти говорив, що від бога ти широкохвилого родом,

187] Я ж від великого батька Кроніда походженням гордий.

Попередня
-= 172 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар