Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

188] Від Еакіда Пелея-бо я народився, численних

189] Володаря мірмідонян, Еак же від Зевса походить.

190] Скільки могутніший Зевс за потоки, що в море збігають,

191] Стільки могутніші й Зевса потомки, ніж діти потоків.

192] Перед тобою великий Потік, - якби міг, то за тебе

193] Він заступився б, - та з Зевсом Кронідом змагатись нелегко.

194] З ним не зрівняється ні Ахелой, течією могутній,

195] Ні Океану-ріки глибохвилої сила велика,

196] Що випливають із нього і ріки, і море широке,

197] Води потоків, джерел, і струмків, і криниці глибокі.

198] Але жахається й він блискавиці великого Зевса

199] Й грому страшного, коли той з небесних висот загуркоче».

200] Так він сказав, і мідного списа із урвища вирвав.

201] Астеропея ж, дихання позбавивши, кинув лежати

202] В чистім піску, де чорная хвиля його заливала.

203] Риби й в'юнисті угри навколо в воді метушились,

204] Тлустощі жирні із нирок його обгризаючи смачно.

205] Сам же Ахілл до пеонів вирушив збройнокомонних,

206] Що полохливо уздовж вирової ріки утікали,

207] Щойно побачивши, як з них найкращий у січі жорстокій

208] Впав від руки і меча безпощадного сина Пелея.

209] Далі він ще Терсілоха й Мідона убив, Астіпіла,

210] Мнеса і Трасія, з ними ж і Енія та Офелеста.

211] Ще багатьох повбивав би пеонів Ахілл прудконогий,

212] Та розгнівавсь на нього Потік тоді глибокохвилий,

213] Постать прибравши людську, і гукнув із глибин буйнохвилих:

214] «Гей, ти, Ахілле, від інших сильніший, в зухвальстві жахливий

215] Більше за всіх! Тобі завжди богове сприяють безсмертні!

216] А як Кротон троян тобі видав тепер на поталу,

217] В поле жени їх од мене і справу чини там жахливу.

218] Повні-бо трупів мої привабливо лагідні води,

219] Й течій своїх я не можу пробить до священного моря,

220] Трупами стиснутий в гирлі, а ти все зухвало вбиваєш!

221] Годі уже, перестань! Мене жах обіймає, владарю!»

222] Відповідаючи, мовив до нього Ахілл прудконогий:

223] «Хай буде так, як сказав ти, паростку Зевсів, Скамандре!

224] Знищення ж високодумних троян не раніш припиню я,

225] Ніж зажену в Іліон їх і в битві поміряю сили

226] З Гектором - він подолає мене, чи його я здолаю».

227] Мовив це й знов за троян він узявся, на бога подібний.

228] До Аполлона звернувся Потік тоді глибокохвилий:

229] «О срібнолукий, дитино Кронідова, що ж ти наказу

230] Зевса не слухаєш? Він же тобі заповідував пильно,

231] Ставши при війську троян, боронити їх, поки не зійде

232] Сутінь вечірня і пітьмою ниви родючі не вкриє».

233] Так він сказав. Ахілл тоді, списом славетний, зіскочив

234] З кручі в середину хвиль, і знялись вировим вони валом,

235] Ринув потік течією бурхливою й без ліку мертвих

236] Воїв поніс, що лежали їх купи, Ахіллом убитих.

237] Трупи на сушу потік викидав, ревучи, наче бик той

238] Оскаженілий. Живих же, рятуючи з течій струмистих,

239] У вировій глибочіні укрив, у безодні прозорій.

240] Хвиля страшна круг Ахілла з бурхливим напором знялася

241] Й тяжко ударила в щит його. Він на ногах своїх дужих

242] Встоять не міг, і, за в'яз пишнолистий, великий вхопившись

243] Міцно руками своїми, він дерево вирвав з корінням.

244] Раптом звалилася круча, і хвилю покрило струмисту

245] Віття густе, бо в'яз загатив усю річку собою,

246] В воду звалившись. Ахілл з глибочіні підвівсь вирової,

247] Страхом охоплений, скочив на ноги швидкі й по рівнині

248] Бистро помчав. Але бог потоку великий од нього

249] Не відставав; весь, стемнівши, підвівсь бойовий він спинити

250] Запал ясному Ахіллові й згубу троян одвернути.

251] Зразу ж одскочив Пелід на відстань списового лету,

252] Швидкістю схожий своєю із ловчим орлом чорнокрилим,

253] Що між летючих птахів наймогутніший і найбистріший.

254] Схожий з орлом, він умкнув, лиш озброєння мідне на грудях

255] Страшно бряжчало. Від течій Скамандру тікаючи, швидко

256] Біг він, та вслід йому мчав і потік із оглушливим ревом.

257] Як садівник, що з криниць темноводних спрямовує струмінь

258] В сад плодоносний, щоб кожну зросити у ньому рослину,

259] Заступа взявши, між грядок рівчак од сміття очищає,

260] І набігає вода, і дрібні камінці за собою,

261] Шумно дзюркочучи, котить по схилові плідного саду,

262] І обганяє того, хто течію чисту проводив, -

Попередня
-= 173 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар