Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

263] Так і Ахілла тепер, хоч який він швидкий та проворний,

264] Бурний потік настигав - боги набагато сильніші.

265] Скільки разів намагавсь прудконогий Ахілл богосвітлий

266] Встояти проти води, щоб узнать, чи не всі вже погнались

267] Вічні богове за ним, що в широкому небі домують, -

268] Стільки ж і Зевсом напоєних хвиль вирового потоку

269] Вал величезний на плечі Ахіллові падав. З одчаю

270] Вище підскакував він, та, бурхливо розлившись навколо,

271] З ніг його вал той збивав і пісок виривав під ногами.

272] Й став тут благати Ахілл, на широке поглянувши небо:

273] «Зевсе, наш батьку! Невже-бо не зглянеться хто із безсмертних

274] І не врятує мене від потоку? Все потім я стерплю.

275] Із небожителів передо мною ніхто так не винен,

276] Як моя матінка люба, що лжею мене ошукала.

277] Тож говорила вона, що під муром троян міднобронних

278] Від бистролетних лише Аполлонових стріл я загину.

279] Чом не убив мене Гектор, із воїв тутешніх найкращий?

280] Доблесний муж подолав би, і доблесний гідно поліг би.

281] Нині ж безславною смертю доводиться тут загибати,

282] Як свинопас молодий у буянні осінньому річки,

283] Що понесла його, тільки-но став її вбрід переходить».

284] Так говорив він, і враз підійшли Посейдон і Афіна

285] Та біля нього спинилися, людську прибравши подобу,

286] Рук доторкнулись руками й словами його утішали.

287] Став тоді так Посейдон говорити, землі потрясатель:

288] «Сину Пелеїв, не дуже лякайся й не бійся нічого!

289] Є неабиякі в тебе, за згодою Зевса самого,

290] З-поміж богів оборонці - я сам і Паллада Афіна.

291] Доля тобі не судила загинуть у хвилях потоку,

292] Він незабаром одступить од тебе, побачиш це й сам ти.

293] Слушну пораду тобі ми дамо, якщо хочеш послухать:

294] Рук не складай у бою, обопільно однаково грізнім,

295] Поки за мур Іліона славетний троян позагониш,

296] Що утікають зі страхом. А, в Ректора подих однявши,

297] До кораблів повертайся. Дамо тобі славу здобути!»

298] З цими словами обоє вони до безсмертних вернулись.

299] Він же, бадьорості з мови тієї набувши, подався

300] Вмить на рівнину. Усю її геть заливало водою,

301] Плавало в хвилях багато озброєння гарного й мертвих

302] Тіл юнаків. Ахілл же, підносячи високо ноги,

303] Прямо ішов проти нурту, й не міг його стримать широкий

304] Плин течії, - міць у нього велику вдихнула Афіна.

305] Але не зменшив напору й Скамандр, і проти Пеліда

306] Гнівом ще більшим скипів, і, хвилю ще вищу на нього

307] Знявши, словами такими ріку Самоента покликав:

308] «Брате мій любий! Удвох подолать цього мужа могутність

309] Конче нам треба, бо скоро Пріамове місто велике

310] Він поруйнує, - в бою проти нього не встоять трояни!

311] Допоможи ж мені швидше й з підгірних джерел і поточин

312] Ложе глибоке наповни, бурхливу здіймаючи хвилю,

313] Хай невгамовною повінню рине й несе деревини,

314] З гуркотом котить каміння, й здолаємо дикого мужа,

315] Що пересилює всіх і з безсмертними хоче рівнятись.

316] Не допоможе, гадаю, ні врода йому, ані сила,

317] Ані озброєння гарне: усе-бо в глибокій безодні

318] Тванню засмоктане вгрузне. Його ж я самого прикрию

319] Ринню морською, а зверху піску ще велику насиплю

320] Купу, щоб навіть костей Ахіллових люди ахейські

321] Не позбирали, - під тванню такою його я сховаю.

322] Це ж йому буде й могила, й не треба вже буде ахеям

323] Пагорб над ним насипать і землі віддавати останки».

324] Мовивши це, на Ахілла метнувсь він, здіймаючи хвилю,

325] З ревом, шумуючи піною, й кров'ю, і трупами мертвих.

326] Високо вгору знялася напоєна Зевсом багряна

327] Хвиля, готова поглинути славного сина Пелея.

328] Злякано скрикнула Гера тоді, боячись за Ахілла,

329] Щоб не втягнув у свій вир потік його глибокохвилий,

330] І до Гефеста вона, свого любого сина, звернулась:

331] «Встань, кривоногий, дитя моє! Силами в битві з тобою

332] Гідним помірятись ми вирового вважаємо Ксанта.

333] Вийди на поміч мерщій, розпали своє полум'я буйне.

334] З заходу кликнуть Зефіра і з півдня бурхливого Нота

335] Йду я, щоб грізною бурею з моря вони налетіли

336] І, неугасний роздмухавши пломінь, і голови, й зброю

337] Геть спопелили троянам. А сам ти над берегом Ксанту

338] Винищ дерева і кинься на води з вогнем, не піддайся

Попередня
-= 174 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар