Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

807] Срібноцвяхований дам я тому цей чудовий фракійський

808] Меч в нагороду, що зняв я в бою його з Астеропея.

809] А Сарпедонову зброю поділять нехай між собою.

810] Щедрою учтою потім в наметах обох почастуєм».

811] Мовив він так, і підвівся великий Еант Теламоній,

812] Зразу ж підвівся за ним Діомед, син Тідеїв могутній.

813] А як між воїв своїх озброївся осторонь кожен,

814] То на середину вийшли обидва, готові до бою,

815] Зиркнувши грізно очима, і жахом окрились ахеї.

816] Так один з одним вони, наступаючи, близько зійшлися.

817] Кидались тричі у бій, і тричі списами стикались.

818] Перший Еант своїм ратищем довгим пробив Діомедів

819] Круглий щит, не досяг, проте, тіла: спинив його панцир.

820] Син же Тідеїв над верхом щита велетенського цілив

821] Списа блискучого вістрям Бантові прямо у шию.

822] Та, боячись за Еанта, притьмом зажадали ахеї

823] Бій припинить, нагороду ж порівну обом поділити.

824] Але Ахілл Діомедові меч той віддав величезний

825] Разом із піхвами й ременем, скроєним з гарної шкіри.

826] Потім приніс Пелеїд виливаний диск із заліза, -

827] Кидала ним ще колись Етіонова сила могутня.

828] Та, убивши його, прудконогий Ахілл богосвітлий

829] На кораблі своїм диск той із іншими скарбами вивіз.

830] Став між аргеїв Ахілл і таке до них вимовив слово:

831] «Встаньте, хто хоче також і цю нагороду здобути!

832] В круговороті часу не витратить він за п'ять років

833] Цього заліза, хоча б і найдалі лежало родюче

834] Поле його. Не схоче пастух чи орач по залізо

835] В місто далеке ходити, бо знайде його й біля себе».

836] Мовив він так, і встав Поліпет, нездоланний у битвах,

837] І Леонтея звелась богорівного сила велика,

838] Встав і Еант Теламоній і разом Епей богосвітлий.

839] Стали вони у рядок, і перший Епей богосвітлий

840] З розмаху кинув той диск, і усі засміялись ахеї.

841] Другим той диск Леонтей, Ареєва парость, закинув.

842] Третій рукою могутньою син Теламона великий

843] Кинув Еант його, й диск той попереду всіх опинився.

844] Потім той диск запустив Поліпет, нездоланний у битвах,

845] Наче пастух свою палицю з розмаху кидає в полі,

846] Й над чередою корів крутіжем вона вдаль пролітає, -

847] Так він далеко закинув, і в захваті всі закричали.

848] Товариші Поліпета могутнього з місць підвелися

849] Й до кораблів глибодонних йому понесли нагороду.

850] Потім для лучників виніс Ахілл темно-синє залізо -

851] Десять двогострих сокир та десять іще однолезих.

852] І з корабля темноносого щоглу високу поставив

853] Він у пісок одцаля й полохливу до щогли голубку

854] На мотузочку тонкім прив'язав за ніжку, звелівши

855] В неї стріляти. «Хто вцілить у цю полохливу голубку,

856] Десять двогострих сокир понесе із собою додому.

857] Хто ж в мотузок попаде, а в пташку саму не потрапить,

858] Той, як слабкіший стрілець, одержить лише однолезі».

859] Мовив він так. Підвелась тоді сила володаря Тевкра,

860] Встав Меріон з ним, супутник досвідчений Ідоменея.

861] В мідний шолом повкидали вони жеребки і струснули, -

862] Перший був Тевкрові постріл. Лук туго напнувши, стрілу він

863] З силою кинув, але дальносяжцю не дав обіцянки

864] В дар із ягнят первородних йому принести гекатомбу.

865] В пташку не вцілив він. Феб-Аполлон відмовив у цьому.

866] Втрапив лише в мотузочок, що зв'язував ніжку пташину,

867] І перерізав стрілою він гострою той мотузочок.

868] Пурхнула в небо голубка, й відрізаний край мотузочка

869] Звис до землі, і голосно всі дивувались ахеї.

870] Вибіг тоді Меріон, і з Тевкрових рук тої ж миті

871] Вихопив лук, і стрілу приладнав, що тримав наготові.

872] Він дальносяжцю тоді Аполлонові дав обіцянку

873] В дар із ягнят первородних йому принести гекатомбу.

874] В небі під хмарами він полохливу побачив голубку

875] І на льоту під крило її гострою ранив стрілою,

876] Й, наскрізь пройнявши голубку, у землю стріла уп'ялася,

877] Впавши до ніг Меріонові. Пташка ж поранена з неба

878] Прямо на щоглу човна темноносого тихо спустилась,

879] Набік схилилась їй шийка і крила повисли безсило.

880] Дух же легкий відлетів з її тільця, й на землю далеко

881] Впала вона. Дивилися люди усі й дивувались.

882] Десять двогострих сокир Меріон в нагороду одержав,

Попередня
-= 196 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар