Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

883] Тевкр однолезих десяток поніс до човнів крутобоких.

884] Спис довготінний приніс Пелеїд і котел міднокутий,

885] Ще не задимлений, вартий вола, весь у квітах різьблених,

886] І перед зборами склав. І списники вийшли змагатись:

887] Перший Атрід Агамемнон підвівсь тоді широковладний,

888] Встав Меріон з ним, супутник досвідчений Ідоменея.

889] Так до них мовив тоді прудконогий Ахілл богосвітлий:

890] «Знаємо, сину Атреїв, що ти перевищуєш інших

891] Силою й вмінням далеко закинути спис довготінний.

892] Отже, бери нагороду оцю й до човнів крутобоких

893] З нею іди. Меріонові ж списа дамо в нагороду,

894] Якщо на те твоя згода, а я саме так уважав би».

895] Мовив він так, і погодивсь володар мужів Агамемнон.

896] Мідного списа він дав Меріонові. Син же Атреїв

897] Віснику в руки Талтібію славну віддав нагороду.


ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА

ВИКУП ГЕКТОРОВОГО ТІЛА

1] Ігри скінчились, і всі порозходились люди ахейські

2] По кораблях своїх бистрих, бажаючи швидше вечері

3] Й сну зажити солодкого. Тільки Ахілл свого друга

4] Згадував любого й плакав, і сон, що усіх підкоряє,

5] Не подолав його, все він на ложі своєму метався

6] Й журно спогадував силу могутню і мужність Патрокла,

7] Скільки удвох пережить довелось їм і лиха зазнати

8] В битвах тяжких з ворогами і в хвилях бурхливого моря.

9] Все це спогадував він, рясні проливаючи сльози,

10] Лежачи то на боку, то навзнак, то ницьма раптово

11] Перевертаючись. То він, з постелі своєї схопившись,

12] Берегом моря блукав у нестямі. Отам і світання

13] Скоро застало його, осяваючи й море, і землю.

14] Швидко тоді в колісницю баских він запріг своїх коней

15] І, прив'язавши іззаду до повоза Ректора тіло,

16] Тричі його по землі волочив круг могили Патрокла,

17] Потім ішов спочивать до намету, а труп залишався

18] В поросі ниць розпростертим. Та з жалю до славного мужа

19] Феб-Аполлон захищав його тіло від всяких пошкоджень

20] Навіть по смерті. Егідою вкрив він йому золотою

21] Постать усю, щоб, волочачи тіло, його не калічить.

22] Так-то над Ректором він богосвітлим у гніві глумився.

23] З жалем богове на це дивилися вічноблаженні

24] Й тіло те викрасти світлого дуже просили дозорця.

25] Всім було рішення це до вподоби, крім Гери-владарки,

26] Крім Посейдона і крім ясноокої діви Афіни.

27] Як і раніше, ненависний був Іліон їм священний,

28] Старець Пріам і троянський народ за вину Александра:

29] Він образив богинь, що до нього прийшли в загороду,

30] Кращою визнавши ту, яка згубну дала йому втіху.

31] А як світання зоря на дванадцятий день заясніла,

32] Феб-Аполлон, до безсмертних звертаючись, так до них мовив:

33] «Немилосердні, жорстокі боги! Чи не вам на пошану

34] Спалював Гектор стегна биків і козлів бездоганних?

35] Нині ж не хочете й мертвого тіла його врятувати,

36] Бачить його не даєте дружині, матері й сину,

37] Батьку Пріамові й людям, які б на вогні попалили

38] Тіло його і належною шаною прах вшанували.

39] Волите завжди зловмисному ви помагати Ахіллу,

40] Мужеві, що справедливості в серці і щирого в грудях

41] Розуму в нього немає. Він схожий на дикого лева,

42] Що лиш на поклик могутньої сили й зухвалого духу

43] Напади чинить на людські стада, щоб поживу здобути.

44] Так же утратив Ахілл милосердя та навіть і сором

45] (Той, що і користі людям, і шкоди приносить багато).

46] Часом буває, що серцю близького втрачає людина -

47] Любого сина свого чи єдиноутробного брата,

48] Все ж, наридавшись удосталь, втамовує врешті скорботу:

49] Серцем-бо надто терплячим Мойри людей наділили.

50] Цей же, з грудей богосвітлого Гектора подих віднявши,

51] Кіньми навколо могили волочить убитого тіло

52] Друга свого, та ні слави, ні користі тим не здобуде,

53] Гнівний лиш осуд людський, хоч себе він і доблестю вславив.

54] В несамовитій злобі оскверняє він прах безчуттєвий».

55] В відповідь гнівно Гера промовила білораменна:

56] «Може, так і було б, як ти слушно сказав, Срібнолукий,

57] В разі б Ахілла однаково й Гектора ви шанували.

58] Гектор-бо смертний, з жіночих грудей молоком годувався;

59] Син же богині - Ахілл, сама я Фетіду зростила,

Попередня
-= 197 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар