Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

661] Ласку велику цим нині ти явиш до мене, Ахілле:

662] Замкнені ми в Іліоні, ти знаєш, а дерево треба

663] Здалеку, з гір нам возить, та й трояни залякані дуже.

664] Дев'ять би днів нам хотілось оплакувать Гектора в домі

665] І поховать на десятий та справити тризну для люду.

666] На одинадцятий - пагорб насипати зверху могильний,

667] А на дванадцятий - бій відновити, якщо вже так треба».

668] Знову йому відповів прудконогий Ахілл богосвітлий:

669] «Хай так і буде, старче Пріаме, як ти того хочеш.

670] Я припиняю війну на час, що його зажадав ти».

671] Мовивши це, правицею руку він біля зап'ястя

672] Стиснув ласкаво, щоб острах у нього розвіяти в серці.

673] В передпокої небавом і спати вони полягали -

674] Старець Пріам і окличник - з думками розумними в грудях;

675] Сам же Ахілл спочивав під наметом, обладнаним добре,

676] Поруч із ним Брісеїда на ложі лягла яснолиця.

677] Інші богове безсмертя й мужі усі збройнокомонні

678] Спали безжурно всю ніч, заспокійливим сном оповиті.

679] Лиш одного він не міг подолать доброчинця Гермеса,

680] Що обмірковував, як одвести державця Пріама

681] Від кораблів, щоб того не помітила варта при брамі.

682] Став він над ним в головах і мовив таке йому слово:

683] «Не добачаєш можливих ти, старче, знегод, якщо спати

684] Можеш між люду ворожого, здавшись на слово Ахілла.

685] Дав ти сьогодні багато, щоб викупить мертвого сина,

686] Та за тебе живого дадуть, проте, викупу й втроє

687] Діти твої, що лишилися ззаду, коли б Агамемнон

688] Знав, що ти тут, і дізнались про це усі інші ахеї».

689] Так він промовив. А старець злякався й окличника будить.

690] Позапрягав негайно Гермес тоді коней і мулів

691] І через табір погнав, та з ахеїв ніхто й не побачив.

692] А як дісталися броду вони струменистої річки

693] Ксанту пучинного, що від безсмертного Зевса родився,

694] Кинув супутців Гермес і подавсь на верхів'я Олімпу.

695] В шатах шафранних Еос над всією простерлась землею.

696] Коней з плачем і стогнанням вони до міста погнали,

697] Вбитого ж мули везли. Та тільки ніхто не побачив

698] їх ні з мужів, ні з жінок, підперезаних пишно, раніше

699] Аніж Кассандра, на золоту Афродіту подібна.

700] Вздріла вона із твердині пергамської любого батька

701] На колісниці й міського при ньому окличника з Трої.

702] Мулів побачила далі і Гектора тіло на марах.

703] Заголосила вона і на весь Іліон заволала:

704] «Швидше, троянські мужі і троянки, на Гектора гляньте!

705] З радістю ви зустрічали, коли він живий повертався

706] З битви, - він завжди був радістю міста й цілого народу!»

707] Мовила так. І ніхто із жінок і мужів тоді в місті

708] Не залишився, велика людей огорнула скорбота.

709] В брамі вони оточили Пріама, що віз його тіло.

710] Перед всіма його люба дружина і мати шановна,

711] Коси рвучи на собі, до бистрих коліс припадали,

712] Щоб хоч обнять його голову. Й плакав народ весь навколо.

713] Так біля брами вони цілий день аж до заходу сонця

714] Сльози рясні проливали б над Гектора мертвого тілом,

715] Якби не крикнув із повоза свого старий до народу:

716] «Дайте дорогу, щоб мулами міг я проїхати. Вдосталь

717] Потім наплачетесь ви, як мерця привезу я додому».

718] Мовив він так. І весь перед повозом люд розступився.

719] Як досягли вони славного дому Пріама та мертве

720] Тіло поклали на ложе різьблене, навкруг посадили

721] Заводіїв голосіння, і з стогоном ті і риданням

722] Спів почали похоронний, і в тузі жінки голосили.

723] Перша плачем із них білораменна зайшлась Андромаха,

724] Голову Гектора-мужозвитяжця обнявши руками:

725] «Рано ти, мужу мій любий, пішов із життя і вдовою

726] В домі мене залишаєш. Тож син наш - мале ще дитятко,

727] Піп породили його ми, бездольні, - квітучого віку

728] Не досягне він, гадаю. Раніш-бо наш город дощенту

729] Буде зруйновано. Сам-бо загинув ти, наш оборонцю,

730] Що рятував його, й вірних дружин, і дітей нетямущих.

731] Скоро відціль повезуть їх усіх в кораблях глибодонних,

732] З ними й мене. А ти, мій синочку, або вслід за мною

733] Підеш до краю чужого роботу робить примусово

734] Немилосердним владикам, або тебе хтось із ахеїв

735] Схопить за руку і з башти жбурне на загибель жорстоку

736] В гніві за те, що брата забив у боях йому Гектор,

Попередня
-= 206 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар