Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

50] Острові терпить біду, на тім пупі широкого моря.

Острів той лісом поріс, і живе там богиня в домівці,

Згубного донька Атланта, що глиб увесь знає у морі

Й сам міцними плечима тримає стовпи височенні

Ті, що й небо навколо, і землю усю підпирають.

55] В смутку затримує там бідолаху Атлантова донька,

Повними ласки й облуди словами всечасно чарує,

Тільки б свою він Ітаку забув. Одіссей же невтішно

Прагне узріти хоч дим, що над рідним підноситься краєм,

Потім і вмерти готовий. Невже і твого, олімпійцю,

60] Серця ласкавого це не зворушить? Чи не годив-бо

Жертвами щиро тобі Одіссей з кораблів аргів'янських

В Трої просторій? Чому ж одвертаєшся й досі од нього?»

Відповідаючи, Зевс, шо хмари збирає, промовив:

«Що за слова в тебе линуть, дитя, крізь зубів огорожу?

65] Богоподібного як же забути мені Одіссея?

Найрозумніший з людей він, з усіх найщедріші приносив

Жертви безсмертним богам, що простором небес володіють!

Та Посейдон-земледержець до нього всечасно палає

Гнівом невпинним за те, що кіклоп Поліфем богорівний

70] Ока позбавлений ним, а той же із інших кіклопів

Був найсильніший; німфа його породила Фооса,

Форкіна донька, державця в пустинному морі шумливім.

В гроті глибокім вона з Посейдоном колись поєдналась.

З того часу Посейдон, могутній землі потрясатель,

75] Хоч не убив Одіссея, то гонить від рідного краю.

Отже, давайте усі поміркуємо разом уважно,

Як Одіссея додому вернуть. Посейдон хай вгамує

Гнів свій, - не може-бо він проти спільної волі безсмертних

Вперто змагатися сам і один з усіма сперечатись».

80] В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

«О Кроніде, наш батьку, ти наш володарю найвищий!

Як і направду тепер до вподоби богам всеблаженним,

Щоб Одіссей велемудрий щасливо додому вернувся,

З вістю Гермеса, гінця світлосяйного, швидше пошлімо

85] Аж на Огігію, острів далекий, нехай там негайно

Німфі звістить пишнокосій ухвалу нашу незмінну,

Що Одіссей витривалий повинен додому вернутись.

Я ж до Ітаки пощу, щоб там в Одіссеєвім сині

Більшу збудити бадьорість і прагнення вкласти у серце,

90] Скликати довговолосих ахеїв на збори народні

Й вигнати всіх женихів, які убивають у нього

Цілі отари овець і повільних волів круторогих.

Потім пошлю його в Спарту і в Пілос, пісками укритий, -

Може, почує він щось про повернення любого батька

95] Й сам між чужими людьми собі доброї слави набуде».

Мовила так і до ніг золоті підв'язала підошви.

Гожі й нетлінні, що всюди із подувом вітру найлегшим -

І по воді, й по безкраїх просторах землі - її носять,

Спис бойовий у руки взяла з наконечником мідним,

100] Гострий, міцний і важкий, що ним побивала героїв

Шереги гнівом охоплена донька всевладного батька.

Кинулась летом швидким із високих вершин олімпійських,

Стала в ітакськім краю, при самих Одіссеєвих дверях,

Перед порогом надвірним, із списом в руці мідногострим,

105] Вигляд чужинця прибравши, тафійського ватага Мента.

Там женихів гордовитих застала. Перед дверима

Грою в кості якраз утішали своє вони серце,

Сидячи долі на шкурах волів, що самі ж повбивали.

Слуги меткі та окличники з ними: одні у кратерах

110] Воду мішали з вином, а другі дірчатими мили

Губками довгі столи й на середину їх виставляли,

Інші ж - м'яса на них розкладали шматки незліченні.

Перший з усіх Телемах боговидий богиню помітив.

Серцем засмучений, мовчки сидів він поміж женихами

И думкою батька собі уявляв благородного, як він

З'явиться раптом і всіх женихів повигонить із дому,

Честь свою верне і стане господарем власних маєтків.

Мислячи так, він сидів з женихами й Афіну побачив.

Кинувсь до входу він, сором відчувши в душі, що чужинець

120] Мусить так довго стоять під дверима. Наблизивсь до нього,

Взяв за правицю його, прийняв мідногострого списа

І, промовляючи, з словом до нього звернувся крилатим:

«Щастен будь, гостю, в цім краї ти прийнятий будеш привітно!

Сядь, пообідай, а потім розкажеш, чого тобі треба».

125] Мовивши це, йде вперед, а за ним - Паллада Афіна.

Щойно обоє зайшли вони в дім Одіссея високий,

Списа узяв він у неї, відніс під колону велику,

Вставив у тесаний списник - туди, де багато стояло

Інших списів Одіссея, в біді витривалого мужа.

Попередня
-= 221 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар