Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Тут учиняють насильство, лиш підступи маючи в серці.

Голови власні вони підставляють, плюндруючи ґвалтом

Дім Одіссея в надії, що вже він не вернеться більше.

Іншими теж усіма я обурений, що сидите ви

240] Мовчки й не зважитесь навіть і словом яким втихомирить

Жменьку отих женихів, хоч вас проти них так багато».

В відповідь мовив тоді Леокріт йому, син Евенора:

«Менторе, згубний шаленче! То ти весь народ підбиваєш

Нас втихомирювать тут? А було б таки, мабуть, нелегко

245] Навіть і многим мужам змагатися з нами на учті!

Хай би вже раптом і сам Одіссей ітакійський з'явився

Й вигнати звідси хотів би усіх женихів благородних,

Що в цьому домі і зараз на учті сидять, то, напевно,

Втіхи було б небагато дружині його, хоч і довго

Ждала на нього вона, - гірка б його доля спіткала

З багатьома в непосильнім змаганні. Дурниці ти кажеш!

Ну, а тепер розходьтеся кожен до справи своєї!

Цього ж хай Ментор уже з Аліферсом у путь виряджають -

Товариші його батька обидва були вони здавна.

Тільки, гадаю, ще довго сидітиме він на Ітаці,

Вісті вчуваючи, - мабуть, мандрівці отій не бувати!»

Мовивши це, розпустив він негайно зібрання ахєїв.

Кожен до дому свого - усі порозходились люди,

А женихи в Одіссея божистого дім повернулись.

360] Берегом моря піщаним пішов Телемах далеченько,

Сивою руки водою омив і звернувсь до Афіни:

«Вислухай, о божество, що вчора в наш дім завітало

І кораблем наказало мені по туманному морю

їхать питати вістей, чи додому так довго відсутній

265] Батько не вернеться. Та заважають у цьому ахеї,

Більше ж усіх - женихи, що зухвальству їх краю немає».

Так він молився. До нього наблизилась тихо Афіна,

Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа,

І, промовляючи, з словом звернулась до нього крилатим:

270] «Ні слабодухим, ані нерозумним не будь, Телемаху,

Силу й відвагу міцну від батька свого перейнявши, -

Те, чим всього досягав і ділом він завжди, і словом;

Буде й для тебе тоді твоя путь не безплідна й не марна.

А як не син ти його і не з лона родивсь Пенелопи,

275] То я не певен, щоб ти досягнути здолав, чого прагнеш.

Рідко, проте, до батьків бувають подібними діти.

Гірші здебільша вони, а кращих таки небагато.

Отже, якщо слабодухим ані нерозумним не будеш

І Одіссеєва тяма ще зовсім тебе не покине,

280] Є цілковита надія, що сповниш своє ти завдання.

А про дурних женихів, про їх каверзи, їх забаганки

Ти не турбуйся, - цілком нерозумні вони і неправі.

Навіть не знають, нещасні, що смерть і чорна їх доля

Близько за ними стоїть і в день їх єдиний загубить.

285] Зовсім недовго триватиме путь, якої жадаєш, -

Буду-бо другом твоїм так само, як батькові був я,

Бистрий тобі корабель споряджу й сам поїду з тобою.

Ти ж повертайся додому і трохи побудь з женихами

Та приготуй у дорогу припаси в судині належній:

290] В амфорах - вина, а борошно ячне, цей мозок людини, -

В грубих міхах шкіряних. Гребців добровільних я швидко

Сам між народом зберу. У морем омитій Ітаці

Знайдеться тих кораблів - і нових і старих - ще багато.

Я придивлюся до них, який поміж ними найкращий, -

295] Швидко його спорядивши, поплинемо в море широке».

Так Афіна промовила, Зевсова донька. Почувши

Голос богині, не став Телемах тут баритися довго, -

Милим зажурений серцем, додому поспішно подався,

Дома застав женихів він зухвалих: одні у покоях

300] Патрали кіз, а інші свиней на подвір'ї смалили.

З сміхом тоді Антіной Телемахові рушив назустріч,

Руку узявши, назвав на ім'я його й слово промовив:

«Що ж, Телемаху, шаленцю ти високомовний, надалі

Викинь з грудей своїх намір нам шкодити словом і ділом,

305] Краще поїсти і випить ходім, як раніше бувало.

Те, що потрібне тобі, усе приготують ахеї:

І корабель, і добірних гребців, щоб доїхав ти швидше

В Піл ос священний чуток про славетного батька почути».

Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

«Не випадає мені між зухвальців таких, Антіною,

Учти справляти спокійно й безжурно отут веселитись.

Що, вам не досить хіба, що усякого скарбу багато

В мене понищили ви, женихи, коли був ще дитям я?

Нині ж дорослий я став і чую, що мовлять навколо.

315] Все розумію цілком, і в грудях відвага міцніє, -

Попередня
-= 229 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар