Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Тим-то жахливих на вас і спробую Кер я наслати,

В Пілос приїхавши, може, чи й тут ще, між нашим народом.

Я від'їжджаю, і буде не марною путь, що кажу я, -

Щасною буде; тож їду, хоч ні корабля, ні гребців я

320] Власних не маю, - як видно, здавалось це вам вигіднішим».

Мовив це й руку свою він із рук Антіноєвих вирвав

Легко; в той час женихи клопоталися учтою в домі.

З нього знущались вони і словами із глумом ганьбили.

Дехто отак говорив із тих юнаків велемудрих:

325] «Мабуть, таки Телемах убивство на нас замишляє!

Месників він привезти чи з піщаного Піл оса хоче,

Чи аж із самої Спарти, бо прагне туди він страшенно!

Може, в Ефіру, на ниви родючі, він їхати хоче,

Щоб відтіля привезти душогубного зілля-отрути,

330] В чаші насипати нам і усіх нас нараз погубити».

Інший ще так говорив із тих юнаків велемудрих:

«Хто зна, а може, і він із своїм кораблем крутобоким,

Як Одіссей, заблукає й далеко від рідних загине.

Клопоту це ж і для нас могло б іще більше додати:

335] Ми його скарб між собою повинні були б поділити,

Дім тільки цей залишили б ми матері з мужем майбутнім».

Так говорили. А він у батькову, з дахом високим,

Сходить комору широку, де золота й міді лежали

Купи, і в скринях одежа, й оливи запаси пахущі;

340] В глиняних амфорах, в ряд опертих о мури, стареє

Чисте вино зберігалось - солодкий напій божественний,

Днини чекаючи тої, коли Одіссей, у блуканнях

Горя зазнавши багато, усе ж би вернувся додому.

З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно,

345] Вхід замикали. Днями й ночами сумлінно й старанно

Ключниця пильно усе стереже, вельмидосвідна жінка,

Опсова донька, стара Евріклея, Пейсенора внука.

Кличе в комору її Телемах і мовить до неї:

«Влий-но до амфор для мене вина солодкого, неню,

350] Щонайсмачнішого, крім диш того, що отут стережеш ти

Для нещасливця, ждучи, чи вернеться все ж він додому,

Смерті уникнувши й Кер, - мій отець, Одіссей богорідний.

Амфор дванадцять наповни й накривками щільно прикрий їх,

Ячного борошна всип у міхи, що із шкури пошиті,

335] Двадцять мірок муки, що змелена дрібно на жорнах.

Знай це сама лиш, одна приготуй і збери все докупи,

Ввечері все заберу я, коли до верхніх покоїв

Матінка піде, про сон помишляючи свій і спочинок.

їхати в Спарту я маю і в Пілос, пісками укритий, -

Може, де вість про повернення милого батька почую».

Так він сказав. Заридала старенька тоді Евріклея

І, лементуючи гірко, промовила слово крилате:

«Звідки у тебе, дитя моє любе, ця думка на серці

Виникла? Як ти наваживсь у сторону їхати дальню,

Наш ти єдиний, коханий? Пропав од вітчизни далеко,

Десь у незнанім краю, і сам Одіссей богорідний!

Ці ж, як од'їаеш, у слід тобі лихо негайно замислять,

Занапастять тебе підло і все тут між себе поділять.

Дома, з своїми лишайся! Навіщо тобі десь блукати

370] В морі пустинному й тяжко усяку терпіти недолю?»

Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

«Ти не журись, моя неню! Тож не без богів отой задум.

Лиш поклянись, що про все це ти матері любій не скажеш,

Поки аж днів одинадцять мине чи навіть дванадцять,

375] Чи як почує сама про від'їзд мій і стане тужити, -

Тільки б не плакала дуже й сльозами краси не сушила».

Так він сказав, і старенька велику богів йому клятву

Щиро дала, а скінчила клястися вона й присягатись,

В амфори зразу ж вино почала наливати солодке,

380] Борошно ячне всипати в міхи, із шкури пошиті.

А Телемах до господи у гурт женихів повернувся.

Інше замислила тут ясноока богиня Афіна:

Місто оббігала скрізь, Телемаха прибравши подобу,

Кожного мужа спиняла і мовила кожному слово,

385] Щоб на швидкий корабель усі позбирались надвечір.

Світлому Фронія сину, Ноемону, потім сказала

Дати швидкий корабель, і радо він те обіцяв їй.

Сонце тим часом зайшло, і тінями вкрились дороги;

Спущено в море швидкий корабель, всі укладено в нього

390] Снасті, що їх на собі кораблі добропалубні носять.

В гавані скраю стояв він, до нього супутники гідні

Вже позбирались, богиня ж відваги усім додавала.

Інше замислила тут ясноока богиня Афіна:

До Одіссея божистого в дім увійшла вона швидко,

395] В очі усім женихам солодкого сну повливала,

Попередня
-= 230 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар