Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Розум питцям помутила і келихи вибила з рук їх.

Довше сидіти несила було їм, і спати до міста

Всі подалися, бо сон їм солодкий упав на повіки.

Тут Телемаха з покоїв, збудованих зручно й вигідно,

400] Кличе до себе ізнов ясноока богиня Афіна,

Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа:

«Товариші, Телемаху, твої в наголінниках мідних

Вже посідали за весла й твого дожидають від'їзду.

Отже, ходімо, не треба вже довше із цим зволікати».

405] Мовивши так, уперед вирушає Паллада Афіна

Кроком швидким, а за нею і він по слідах божественних.

Вийшли до моря вони, де стояв корабель бистрохідний,

На узбережжі піщанім супутців знайшли кучерявих.

З словом звернулась до них Телемахова сила священна:

410] «Друзі, ходім принесімо припаси, - усе вже готове

В домі лежить. Про від'їзд ані мати не знає нічого,

Ані служниці, окрім однієї, яка про це чула».

Мовив це й вирушив він, і всі тут же за ним поспішили.

На корабель добропалубний всі перенісши припаси,

Склали їх так, як звелів улюблений син Одіссеїв.

На корабель Телемах тоді вслід за Афіною вийшов;

Сіла богиня тоді на кормі, а поряд із нею

Сів Телемах. Відв'язали гребці корабельні причали,

На корабель увійшли і за весла громадою сіли.

420] Вітер попутний для них ясноока послала Афіна -

Бистрий Зефір зашумів, винно-темним шугаючи морем.

А Телемах уже наглив супутців, звелівши їм швидше

Снасті кріпити, й вони наказу послухали радо.

Щоглу соснову піднявши, в гніздо посередині, в кінсель,

425] Вставили міцно й до переду линвами враз прив'язали

Та натягнули ремінням заплетеним біле вітрило.

Вітер надув полотно, і враз зашуміла обабіч

Хвиля пурпурна під кілем судна, що плинуло легко, -

Плавно по хвилях шумливих верстав свою путь корабель той.

430] Снасті усі закріпивши на чорнім судні бистрохіднім,

Повні по вінця вина мореплавці поставили чаші

Й вічноживущим, безсмертним богам з них лили узливання,

Більше ж від інших усіх - ясноокій Зевсовій доньці.

Так цілу ніч, цілий ранок верстав свою путь корабель той.

ПІСНЯ ТРЕТЯ

ЗМІСТ ТРЕТЬОЇ ПІСНІ. ДЕНЬ ТРЕТІЙ І ЧЕТВЕРТИЙ ДО ВЕЧОРА П'ЯТОГО ДНЯ

Прибувши до Пілоса, Телемах зустрічається з Нестором, який разом із своїм народом на березі моря приносить жертву Посейдонові. Нестор розповідає йому про пригоди ахеян після зруйнування Трої і радить Телемахові довідатись про свого батька у лакедемонського владаря Менелая. Переночувавши У Нестора, Телемах з його сином Пісістратом вирушають кіньми в путь і після двох днів дороги ввечері прибувають до Лакедемону.

В ПІЛОСІ

Випливло сонце, прекрасну покинувши моря затоку,

В неба твердінь мідяну, щоб безсмертних богів осявати

И смертних людей по широких землі плодородної нивах.

В Пілос, Нелеєве гарно збудоване місто, мандрівці

В'їхали. Чорних биків пілосяни на березі моря

Різали в жертву землі потрясателю в кучерях темних.

Лав було дев'ять рядів, по п'ятсот їх сідало у кожнім,

Дев'ять лежало биків для кожного ряду забитих, -

їли утроби вони, а богові стегна палили.

10] В гавань мандрівці ввійшли, з корабля тою ж миттю вітрило

Вверх потягнули і, ставши на якорі, вийшли на берег.

Стежкою йшов Телемах, а попереду нього Афіна.

Перша озвалась тоді ясноока богиня Афіна:

«Годі уже, Телемаху, не будь же такий соромливий!

15] Чи не для батька ти море оце переплив, щоб дізнатись,

Де його криє земля, яка його доля спіткала?

Просто ж до Нестора йди, баских упокірника коней, -

Треба нам знати, яку він думку ховає у грудях.

Ти його сам попроси, щоб сказав він усю тобі правду, -

20] Він не злукавить, занадто-бо щирий він є і розумний».

Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

«Менторе, як я піду? І як я до нього звернуся?

Навіть і досвіду я в розмовах розумних не маю, -

Сором мені, юнакові, розпитувать старшу людину».

25] В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

«Дешо ти сам, Телемаху, у власнім надумаєш серці,

Дещо вкладе тобі бог, - гадаю-бо я, що не проти

Волі безсмертних богів на світ ти родився і виріс».

Мовивши так, уперед вирушає Паллада Афіна

30] Кроком швидким, а за нею і він по слідах божественних.

Так до громади дійшли пілосян, що на лавах сиділи;

Там же і Нестор сидів із синами; навкруг готували

Попередня
-= 231 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар