Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

795] Інше замислила тут ясноока богиня Афіна:

Привид створила вона, подобою схожий на жінку -

Мужнього серцем старого Ікарія доньку Іфтіму,

Що за Евмела пішла, який проживає у Ферах.

До Одіссея божистого в дім вона привид послала,

800] Щоб Пенелопі скорботній, яка умлівала сльозами,

Плач припинити невтішний, і сльози, й гіркі вболівання.

В спальню примара ввійшла, не зрушивши засув ремінний,

Стала у голови сплячій і слово таке їй сказала:

«Спиш, Пенелопо, скорботою любе намучивши серце!

805] Вічні боги, що безжурно у небі живуть, не дозволять

Плакать тобі і журитись, - повернеться скоро додому

Любий твій син, нічим-бо не винний він перед богами».

В відповідь мовила так багата умом Пенелопа,

Сном оповита солодким за брамою марень сновидних:

810] «Як ти прийшла сюди, сестро? Адже ти не часто раніше

В мене бувала, бо надто далеко від нас проживаєш.

Як же ти радиш тепер вгамувати ці сльози й ридання

Журні, що тугою серце і душу мені огортають?

Спершу загинув мій муж благородний із серцем левиним,

815] Найвидатніший з данаїв у доблестях різноманітних,

Слава якого в Елладі і в Аргосі широко лине.

Нині ж улюблений син з кораблем десь поплив крутобоким,

Юний, без досвіду ще, ні до праці він, ні до поради.

Ним іще більше тепер я журюся, аніж чоловіком, -

820] Вся аж тремчу я за нього й боюсь, щоб не сталося лиха

З ним ні між тими людьми, до яких він поїхав, ні в морі.

Має-бо він ворогів, що лихе умишляють на нього

Й хочуть раніше убить, ніж до рідного вернеться краю».

Відповідаючи, мовить до неї ледь видна примара:

825] «Більше сміливості, сестро, нічого не бійся душею!

Подорожує усюди супутниця з сином, якої

Кожен бажав би собі чоловік, бо усе вона може,

Діва Паллада Афіна, й твоїй співчуває скорботі.

Отже, й послала мене вона все це тобі розказати».

830] В відповідь мовила знов багата умом Пенелопа:

«О, як богиня ти справді і голос ти чула божистий,

То й про того нещасливого всю мені правду повідай:

Ще він живий і досі десь бачить він сонячне світло,

А чи загинув і в темній домує Аїда оселі?»

«35] Відповідаючи, мовить до неї ледь видна примара:

«Ні, я про нього не можу напевне тобі розповісти,

Ще він живий чи умер, а на вітер казать не годиться».

Мовивши це, вона зникла крізь засув на дверях ремінний

Подувом вітру. І зразу від сонних прокинулась марень

840] Донька Ікарія, й любе зігрілось їй радістю серце,

Так їй примріявся ясно весь сон цей у темряві ночі.

А женихи кораблем своїм путь вже верстали вологу,

В задумах злобних готуючи смерть Телемахові близьку.

Є невеликий в просторах морських острівець кам'янистий,

845] Він у протоці лежить між Ітаки й скелястої Сами

І Астерідою зветься; обабіч там пристані зручні

Для кораблів, - отам-то й засіли в засаду ахеї.


ПІСНЯ П'ЯТА

ЗМІСТ П'ЯТОЇ ПІСНІ. ДЕНЬ СЬОМИЙ І ДАЛІ ДО КІНЦЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШОГО ДНЯ

Рада богів. Вони посилають Гермеса до німфи Каліпсо з наказом негайно відпустити Одіссея. Каліпсо дає Одіссеєві знаряддя, потрібні для побудови плота. За чотири дні судно готове, і на п'ятий день Одіссей відпливає, одержавши від Каліпсо все потрібне в дорозі. Сімнадцять днів плавання триває благополучно. На вісімнадцятий день Посейдон, повертаючись від ефіопів, упізнає в морі Одіссея, що плив на легкому своєму плоті; він насилає бурю, яка руйнує пліт; але Одіссей одержує від Левкотеї намітку, яка рятує його від затоплення; цілих три дні носять Одіссея бурхливі хвилі; нарешті надвечір третього дня він виходить на берег феакійського острова Схерії.

ПЛІТ ОДІССЕЇВ

Щойно проснувшись, Еос із постелі Тіфона ясного

Встала, щоб світло нести і смертним усім, і безсмертним.

Вже на нараду зібрались боги, і сидів поміж ними

Зевс громовладний, що всіх перевищує міццю своєю.

5] їм не забула Афіна про всі Одіссеєві лиха

Розповісти, - турбувалась, що в німфи він так забарився.

«Зевсе, наш батьку, і всі ви, одвічні боги всеблаженні!

Хай ні один володар берлоносний не буде ласкавий,

Лагідний, добрий; нехай, справедливості в серці не знавши,

10] Завжди жорстокий, вчиняє неправду злочинну, якщо вже

Не пам'ятає ніхто Одіссея божистого в бідних

Людях, що ними колись він правив, як батько ласкавий.

Терплячи лихо тяжке, на острові нині сидить він

Попередня
-= 248 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар