Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

300] Зовсім до них тоді близько кульгавець надходить славетний, -

Перше ніж в Лемнос прибути, назад він з дороги вернувся.

Гелій-бо сам чатував і звістку подав йому вчасно,

То й поспішив він, зажурений серцем, до милого дому.

Вбігши, спинивсь на порозі він, лютим охоплений гнівом,

305] І заволав на весь голос, богів закликаючи в свідки:

«Зевсе, наш батьку, і всі ви, одвічні боги всеблаженні!

Ну-бо, гляньте на вчинок оцей - і смішний, і нестерпний.

Як тут мене, кривоногого, тяжко ганьбить Афродіта,

Зевсова донька, Арея безстидного люблячи потай.

310] Ноги-бо в нього міцні, і на вроду він гарний, тоді як

Я народився калікою. Та не моя то провина,

Тільки батьків моїх, - краще бодай би мене й не родили!

Ви подивіться, як оці двоє в обіймах кохання

Сплять на постелі моїй, а я лиш дивлюся й катуюсь.

315] Та сподіваюся, більше не схочеться так їм лежати,

Хоч би й кохалися дуже, - не скоро їм прийде бажання

Разом поспати. І доти триматимуть хитрі їх сіті,

Доки усіх її батько дарунків мені не поверне,

Тих, що за дівку оцю безсоромну йому надавав я.

320] Гарна у нього дочка, та занадто уже легковажна».

Так говорив він, боги ж позбиралися в дім міднокутий:

Сам Посейдон-земледержець прийшов, і Гермес, що розносить

Блага для нас, і владар Аполлон, що сягає далеко.

Через стидливість жіночу богині удома лишились.

325] Благоподавці боги зупинились юрбою при вході:

Сміхом лунким почали всеблаженні боги реготатись,

Глянувши, що змайструвать умудрився Гефест хитромудрий.

Перезираючись, так говорили вони між собою:

«Злом не дійти до пуття - швидкого повільний обгонить.

330] Так от кульгавий Гефест Арея впіймав, що на швидкість

Всіх подолає богів, які на Олімпі домують, -

Вмілістю взяв і його він, хай платить пеню за блудливість».

Так один одному вічні боги у гурті говорили.

Зевсів же син, Аполлон-володар, до Гермеса озвався:

335] «Сину й провіснику Зевсів, Гермесе благоподавче!

Чи не хотів би і ти, міцною обплутаний сіттю,

Із золотою лягти Афродітою в постіль принадну?»

В відповідь мовив до нього провісник, гонець світлосяйний:

«Тільки б мені це вдалось, володарю мій далекосяжний,

Хай би оплутаний був я і втроє міцнішою сіттю

Й ви всі, боги і богині, отак би дивились на мене,

Із золотою лягти Афродітою був би я радий!»

Так він сказав, і безсмертні від реготу знов аж лягали.

Сміх той лише Посейдона не брав. Благав він Гефеста,

Майстра славетного, з пут нерозривних звільнити Арея, -

Він обізвався до нього і слово промовив крилате:

«О, відпусти його! Я поручусь тобі, чим побажаєш. -

Сплатить усю він пеню, - безсмертні хай свідками будуть».

Відповідаючи, так славетний промовив кульгавець:

350] «Ні, Посейдоне, про це й не проси ти мене, земледержцю.

Лихо, коли за лихого поруку дає поручитель.

Як же тебе та до чогось я перед богами примушу,

В разі умкнув би Арей і боргу, і сіті моєї?»

Знову на це відповів Посейдон, землі потрясатель:

355] «В разі Арей, умкнувши і боргу, і сіті твоєї,

Зникне від тебе, сам тобі все заплачу я, Гефесте».

Відповідаючи, мовив до нього славетний кульгавець:

«Не випадає і ніяк це слово твоє відкидати».

Мовивши так, зняла із них сіті Гефестова сила.

збо з пут нерозривних звільнившись, обоє схопилися з ложа

І повтікали - Арей у Фракію подався негайно,

А Афродіта, на усміхи щедра, на Кіпр полетіла,

В Пафос, де гай вона має й вівтар із курінням пахучим.

Там покупали харити її і всю намастили

365] Маслом нетлінним, яким натираються тільки безсмертні,

І одягли її в шати розкішні, очей дивування.

Так їм виспівував славний співець. Одіссей його слухав і

З радістю в серці, так само як інші навколо феаки

Слухали, довговесельні мужі, мореплавці славетні.

370] Лаодаманту звелів Алкіной і Галію в танець

Вийти окремо, ніхто-бо змагатися з ними не міг би.

Зараз же в руки прегарний взяли вони м'яч пурпуровий -

Той, що колись так майстерно зробив їм Поліб тямовитий, -

Кидав один його високо, майже до темної хмари,

375] Перегинаючись весь, а другий, плигаючи вгору,

Спритно ловив його, ще й до землі не торкнувшись ногами.

Потім, коли у м'яча, стрибаючи вгору, награлись,

Стали обидва вони на землі танцювать многоплідній,

Попередня
-= 267 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар