Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Часто міняючи крок, а всі юнаки їм навколо

380] в такт у долоні плескали, і гомін зчинявся чималий.

До Алкіноя озвався тоді Одіссей богосвітлий:

«О Алкіною, владарю, у всіх племенах найславніший!

Слушно хваливсь ти мені, що у вас танцюристи найкращі.

Справді це так, і з великим я подивом сам усе бачу».

385] Мовив - і втіхи додав Алкіноєвій силі священній.

Зараз же той до феаків озвавсь веслолюбних і мовив:

«Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські!

Дуже розумним мені оцей видається чужинець.

Треба за звичаєм нашим гостинці йому дарувати.

390] В нашій країні керують народом дванадцять преславних

Володарів і державців, - тринадцятий я поміж ними.

Гостеві кожен хітона, і випрану чисто керею,

Й золота хай принесе по таланту в дарунок почесний.

Зараз же разом усе те знесімо, щоб, в руки узявши,

і радістю в серці наш псть до нас завітав на вечерю.

А Евріал, що словом таким прохопивсь недоречним,

Хай уже сам і словами, й дарунком усе відшкодує».

Так він сказав, і усі підтримали те і схвалили.

Кожен гінця вмить додому послав принести подарунки.

А Евріал, озвавшись, тоді Алкіноєві мовив:

«О Алкіною, владарю, в усіх племенах найславніший!

Відшкодувати готов я чужинцеві все, як сказав ти.

Меч цільномідний я подарую йому з рукояттю

Срібною, в піхвах з слонової кості, різьбленої гарно,

405] свіжого розпилу, - це подарунок для нього достойний».

Мовивши так, він меч йому в руки подав срібнокутий

І, промовляючи, з словом до нього звернувся крилатим:

«Щастен будь, батьку-чужинче! Якщо прохопивсь я зухвалим

Словом образи, - хай вітер його понесе і розвіє!

410] Хай тобі стріти дружину богове дадуть і в вітчизну

Швидко вернутись, давно-бо страждаєш від рідних далеко».

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Щастен і ти будь, мій друже, боги хай пошлють тобі благо!

Хай же ніколи і жалю у тебе не буде на меч цей,

415] Що дарував ти мені з зичливим замирення словом».

Мовивши так, через плечі він меч підв'язав срібнокутий.

Сонце зайшло, і славетні йому принесли подарунки.

Гідні окличники все позносили в дім Алкіноїв.

Там прийняли їх сини Алкіноя, достойного шани,

420] Й матері вельмиповажній чудовий дали подарунок.

Всіх за собою вела Алкіноєва сила священна.

В дім увійшовши, на кріслах високих вони посідали,

І до Арети озвалась тоді Алкіноєва сила:

«Ну-бо, дружино, найкращу неси сюди скриню добірну

425] В неї хітон поклади і випрану чисто керею;

Потім вогонь під котлом розпаліть і воду нагрійте,

Щоб, покупавшися, гість, і розглянувши добре дарунки

Ті, шо феаки йому понаносили, шани достойні,

Учтою втішитись міг і аеда славетного співом.

430] Я ж золотий йому келих чудовий дарую від себе,

Щоб, повернувшись додому, мене він спогадував завжди,

Творячи Зевсові й іншим богам узливання священні».

Мовив він так, і Арета служницям своїм наказала

Мідний великий триніг на вогонь поставити швидше.

435] Ті встановили триногий котел над палаючим жаром,

Вливши до нього води й розпаливши принесені дрова.

Пломінь утробу котла охопив, і вода нагрівалась.

Скриню прегарну тим часом Арета з комори своєї

Винесла гостю і в неї усі повкладала дарунки -

440] Шати і золото - все, що феаки йому дарували.

Гарну керею й хітон від себе, крім того, поклала,

Потім озвалась до гостя і мовила слово крилате:

«Сам тепер віко оглянь і швидше до скрині прив'язуй,

Щоб не украли чого у дорозі, як знову солодким

445] Сном спочиватимеш ти, пливучи кораблем чорнобоким».

Щойно почув це незламний в біді Одіссей богосвітлий,

Віко він вмить приладнав, прив'язав його швидко до скрині

Хитрим вузлом, як колись його вчила Кіркея-владарка.

Ключниця тут же його запросила піти до купелі

450] Та й іскупатись у ній, і з радістю в серці побачив

Воду він теплу, не часто-бо так турбувались про нього

З дня, коли він залишив пишнокосої німфи оселю, -

Так, наче богом, вона піклувалася ним безустанно.

А як помили його і маслом натерли служниці,

455] Гарний накинули плащ і хітон надягнули на нього,

Вийшов з купелі й подавсь до мужів, що уже частувались

Винами. Біля одвірка, що міцно підтримував стелю,

Там, оповита красою богів, Навсікая стояла.

З подивом прямо дивилась вона Одіссеєві в очі

Попередня
-= 268 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар