Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Та як уже розбалакавсь, то критися більше не буду.

О, якби й досі я був молодий і мав силу ту саму,

Що й за часу, як під Трою ми в засідку разом ходили.

470] Вів наш загін Одіссей з Менелаєм, Атреєвим сином,

Третім вождем з ними я був, - самі вони так ухвалили.

Як підійшли ми тоді до високого муру міського,

То залягли в густолистих кущах, від стіни недалеко,

Між очерету в болоті своїми щитами прикрившись,

475] Нишком лежали. Настала вже ніч непривітна, й студений

Віяв Борей. Із хмари посипало снігом холодним;

Пообмерзали щити і льодом взялись кришталевим.

Маючи інші усі і плащі із собою, й хітони,

Спали спокійно, щитами свої прикриваючи плечі.

480] Я ж, у ту засідку йшовши, свій плащ залишив, необачний,

Товаришам, - не подумав, що мерзнути так доведеться, -

Взяв із собою один тільки щит я та пояс блискучий.

Ночі була вже остання третина, й схилилися зорі.

Ліктем штовхнувши, я мовив тоді Одіссеєві тихо,

485] Що недалеко від мене лежав, і зразу ж почув він:

«О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!

Більш не ходити мені між живих, остаточно здолає

Холод мене, плаща я з собою не взяв, - напоумив

Злий мене бог лиш в хітоні піти, пропаду я, та й годі».

490] Так говорив я, і зразу ж таке він у мислях придумав, -

Завжди таким-бо й в пораді бував, і в бою з ворогами, -

Близько до мене схилившись, він так мені пошепки мовив:

«Тихше, мовчи, щоб хтось із ахеїв тебе не підслухав».

Голову ліктем підперши, промовив він ще після того:

495] «Слухайте, друзі, який мені сон божественний приснився!

Від кораблів ми занадто далеко. Пішов би хто-небудь

До Агамемнона, сина Атрея й керманича люду,

Щоб надіслав з кораблів нам більше людей на підмогу».

Так він промовив, і зразу ж Фоант, те почувши, схопився,

50° Син Андремона, відкинув свій плащ пурпуровий, і швидко

До кораблів він побіг. Я ж плащем його теплим укрився

Й солодко спав, поки з пітьми Еос надійшла злотошатна.

О, якби і досі я був молодий і мав силу колишню!

Кожен би з вас тоді дав мені плащ у цій хаті пастушій

505] Як задля приязні, так і з поваги до доброго мужа, -

Нині ж мене зневажають у цій одежині поганій».

В відповідь ти йому так, свинопасе Евмею, промовив:

«Старче, прекрасна була твоя розповідь тут перед нами,

Жодного в ній не було недоречного, зайвого слова.

510] Не бракуватиме нині вкриття тобі й іншого всього,

Що бідоласі дають, як, зустрівши він нас, допомоги

Просить. А вранці ти знов у те саме вдягнешся лахміття.

Зайвих у нас не буває плащів і хітонів на зміну,

Лиш по одній одежині на кожного, щоб одягнутись.

515] А як додому улюблений вернеться син Одіссеїв,

Сам тоді плащ і хітон тобі дасть він та інше одіння

Й вирядить в той бік, куди тебе серце і розум твій кличе».

Мовивши так, підвівся, і ложе до вогнища ближче

Сам постелив, і овечих та козячих шкурок накидав.

Ліг Одіссей в ту постелю, а той ще накрив його зверху

Грубим, широким плащем, що тримав у запасі для себе,

Щоб одягнути, коли холоднеча настане страшенна.

Так і заснув Одіссей. Полягали уряд біля нього

Всі пастухи молоді. Свинопасові тільки старому

Не до вподоби було віддаля од свиней ночувати.

Спать він надворі збиравсь. Одіссеєві стало приємно.

Що про майно його так за його він одсутності дбає.

Спершу свій гострий він меч повісив на плечі могутні,

Потім на захист од вітру, свій плащ одягнувши грубезний,

530] Зверху велику накинув козла волохатого шкуру,

Гострого списа узяв, щоб од псів і людей боронитись,

І ночувати пішов там, де свині його білоіклі

Спали гурто?уі, від Борея під скелю навислу укрившись.


ПІСНЯ П'ЯТНАДЦЯТА

ЗМІСТ П'ЯТНАДЦЯТОЇ ПІСНІ

ТРИДЦЯТЬ П'ЯТИЙ І ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ ДЕНЬ; РАНОК ТРИДЦЯТЬ СЬОМОГО

Афіна, з'явившись уві сні Телемахові, спонукає його повернутися на батьківщину. Щедро винагороджений Менелаєм і Єленою, він разом з Пісістратом залишає Лакедемон. Нічліг у Діокла. На другий день, минувши Пілос, Телемах сідає на корабель, бере з собою Теоклімена і вирушає в море. Тим часом Одіссей розповідає Евмеєві про свій намір іти до міста жебрачити і стати на слугування до женихів. Евмей затримує Одіссея в себе і радить йому дочекатися повернення Телемаха. За проханням Одіссея він розповідає йому про його батька й матір і про те, що з ним самим траплялось Ужитті. Телемах, прибувши рано-вранці до берегів Ітаки, посилає свій корабель до міста, а сам іде до Евмея.

Попередня
-= 311 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар