Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Так говорив він, і серцем Афіна розгнівалась дужче,

225] Й гнівними стала словами корити вона Одіссея:

«Ні, Одіссею, нема в тебе сили й відваги, з якою

Ти через білораменну Єлену, хорошого роду,

Бився під Троєю всі дев'ять років колись неустанно

І багатьох повбивав у тій січі кривавій. Твоїм же

230] Намислом широковуличне місто Пріамове взято.

Як же тепер, до дому й маєтків своїх повернувшись,

Замість подужать отих женихів, ти втрачаєш одвагу?

Йди ж бо, мій любий, ставай біля мене й дивися, - побачиш,

Як, виступаючи тут проти зграї мужів зловорожих,

235] Ментор, Алкімів син дужий, віддячить тобі за турботи».

Мовила так, та звитяги рішучої ще не дала їм,

Хтіла раніше вона перевірити силу й відвагу

І самого Одіссея, й його велеславного сина.

Ластівки постать прибравши, Афіна раптово злетіла

240] Й сіла під стелю на сволок, увесь почорнілий від диму.

Дамасторід Агелай тоді став женихів підбивати

Із Евріномом, і Амфімедонтом, і Демоптолемом,

З Полікторідом, Пісандром, з Полібом розумним укупі.

Найхоробріші, найдужчі були вони між женихами,

245] Що залишались живі і за душі свої ще боролись.

Інших здолав уже лук і часті приборкали стріли.

Мовив до них Агелай, з такими звернувшись словами:

«Друзі, вже скоро цей муж свої руки складе непоборні!

Ментор ізник уже десь, пустих нахвалянь намоловши,

250] Перед вхідними дверима самі лиш вони зосталися.

Отже, великих списів, проте, всіх ви не кидайте разом,

Вдарте спочатку лише шістьома, - може, Зевс допоможе

Нам Одіссея здолать і великої слави зажити.

Тільки б один він упав, а про інших тоді нам не клопіт!»

255] Так він сказав, і списами націлились шестеро перші,

Як загадав він. Та марним їх намір зробила Афіна:

Влучив один із них списом своїм у одвірок господи,

Міцно поставлений; інший - у двері, приладнані кріпко;

Іншого ясень в стіну важкомідним вістрям устромився.

260] Отже, як всі отак схибили раптом списи женихівські,

Мовив незламний в нещастях тоді Одіссей богосвітлий:

«От що скажу я вам, друзі, меткіше нам треба списами

Бити в юрбу женихів, що в додаток до злочинів давніх

Ще й намагаються злісно життя нас позбавити й зброї».

265] Так він сказав, і списи почали вони кидати гострі,

Цілячись влучно. Поліг тоді враз від руки Одіссея

Демоптолем; Евріад - від руки Телемаха; Елата

Вбив свинопас, а Пісандра - пастух, що корів випасає.

Всі вони землю безкрайню, попадавши, гризли зубами.

270] Інші в глиб дому юрбою тоді женихи відступили,

Товариші ж Одіссеєві з трупів списи вже виймали.

Знову тоді женихи, націлившись, кинули разом

Гострі списи, й знову марним їх намір зробила Афіна:

Влучив один із них списом своїм ув одвірок господи,

275] Міцно поставлений; інший - у двері, приладнані кріпко;

Іншого ясень в стіну важкомідним вістрям устромився.

Амфімедонт Телемахові влучив у руку й зап'ястя

Трохи дряпнув, ледь шкіри торкнувшися гострою міддю.

Списом довженним Ктесіпп над щитом у Евмея метнувши,

280] Ранив плече йому, - спис пролетів і ударивсь об землю.

Ті, що круг хитрого та промітного були Одіссея,

Гострі списи в женихів, націлившись, кинули разом.

Еврідаманта убив Одіссей тоді, городоборець,

Амфімедонта убив Телемах, свинопас же - Поліба;

285] Списом довженним своїм пастух, що корів випасає,

Вдарив Ктесіппа у груди і так, похваляючись, мовив:

«Син Поліферса глузливий! Отож-бо не слід так ніколи

Кидать безглуздо слова велемовні, - краще облиш їх

Вічним богам промовляти, вони ж набагато сильніші.

290] Це от за ногу волячу тобі, за гостинець, якого

Ти богорівному дав Одіссеєві, що повернувся!»

Так до Ктесіппа отой чередник промовляв. Одіссей же

Дамасторіда вже списом великим ізблизька ударив.

А Телемах Локріту, Евенора синові, втрапив

295] Списом в пахвину прямісінько й міддю пройняв його наскрізь.

Той перед себе упав і ударивсь обличчям об землю.

Згубну для смертних егіду з-під самої стелі Афіна

Зверху тоді простягла, і серця женихів затремтіли.

Порозбігались вони по господі, як в стаді корови,

300] Бистрим полохані оводом, що нападає і гонить

їх весняної пори, коли дні у нас довгі бувають.

Мов криводзьобих шулік пазуристих завзятлива зграя,

Що, прилітаючи з гір, на птахів нападає зненацька,

Попередня
-= 360 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар