Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

125. «...кораблів із червоними грудьми...» - ніс корабля фарбували, звичайно, червоним суриком, а боки смолили, звідси й епітет корабля - «чорний» або «чорнобокий».

213. Бесаги - тобто шкіряні мішки, що їх брали з собою в подорож стародавні греки, щоб зберігати вино.

270. Зевс вважався покровителем подорожніх, що просять захисту і пристановища (див. прим, до VI. 207-208).

359. Амбросія - див. прим, до IV. 445. Нектар - напій богів, що давав їм безсмертя і вічну юність.

ПІСНЯ ДЕСЯТА

7. «Замужем дочки його були за своїми братами». - Одруження синів Еола з рідними сестрами - відбиток дуже давньої, порівнюючи з гомерівськими часами, групової форми шлюбу.

[524]

86. «Близько-бо сходяться там дня і ночі розбіжні дороги». - Тут відбито відомості стародавніх греків про так звані «білі ночі» на півночі. Очевидно, країна лестригонів з її короткими літніми ночами - найбільш віддалене на північ місце Одіссеєвих блукань.

135. Острів Еея. - В «Телегонії», останній з поем троянського циклу, яка до нас не дійшла, розповідалося, що Кіркея породила від Одіссея сина Телегона («народжений далеко»), який, шукаючи батька, прибув на острів Ітаку. Одіссей збройно виступив проти прибулих чужоземців і був смертельно поранений рукою Телегона. Довідавшись про те, що він убив свого батька, Телегон забрав з собою на Еею Пенелопу, з якою потім одружився, і Телемаха, дружиною якого стала Кіркея.

190-192. Натяк на тумани, під час яких ні по сонцю, ні по зорях, по яких орієнтувались мореплавці, не можна встановити, де схід, а де захід.

222. Грецькі жінки працювали за верстатом не сидячи, а ходячи навколо нього (див. рр. 226-227).

235. Світле прамнейське вино - з виноградників гори Прамни на острові Ікарії (є ще однойменні міста біля Смірни та на острові Лесбосі).

280. Греки вітались, не подаючи один одному руку, а лише торкаючись нею плеча (див. прим, до III. 35).

302. Світлий дозорець - епітет Гермеса (див. прим, до І. 38).

305. Молі - назва якогось чудодійного зілля або цілющого коріння. Це назва, можливо, не грецька, тому Гомер і відносить її до «мови богів».

350-351. Дочки гаїв, джерел і потоків - німфи (див. прим, до VI. 105).

441. «Хоч він і родичем був мені близьким». - Еврілох був небожем Одіссея.

469. «...Ори пройшли своє коло...» - Ори - богині, що доглядали порядку в природі та змінювали пори року.

492 - 495. Тіні померлих у підземному царстві, за віруванням стародавніх греків, були позбавлені здатності мислити. Лише тінь фіванського віщуна Тіресія (який фігурує живим у трагедії Есхіла «Едіп-цар») зберегла непорушним свій розум і дар віщувати майбутнє.

[525]

513-514. Ахерон, Кокіт, Піріфлегетон, Стікс - річки в підземному царстві мертвих.

518. Опис жертовного обряду для виклику померлих, про який розповідається в пісні XI.

ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА

14. «...країна людей кімерійських...» - в уявленнях греків про цей народ відбито неясні відомості про найдальші північні краї з їх полярними ночами.

38 - 43. Цей опис «блідого жаху» й болю за віднятих смертю та війною, особливо в юному віці, привертав увагу поетів, починаючи з античності; так, уже Вергілій відтворив його в «Георгіках» та в «Енеїді».

102. Йдеться про осліплення Поліфема (IX пісня), що накликало гнів його батька Посейдона на Одіссея та його супутників.

107. Міфічний острів Трінакія, де паслись священні бики Геліо-са, - місце наступних пригод Одіссея (XII. 260 і далі). Трінакія буквально - тризубець. Майже так само називали стародавні греки Сицилію - Трінакрія (буквально - трикутник). Пізніше ці назви ототожнювались.

134-135. Як здійснилось віщування Тіресія про легку смерть Одіссея, - розповідається в післягомерівській поемі «Телегонія».

186. Натяк на не властиві гомерівській добі форми судочинства - очевидно, пізніша вставка.

235-386. Перелік жінок, що фігурують у грецьких міфах.

271-280. Міф про Едіпа, що вбив свого батька й одружився з своєю матір'ю Епікастою (за іншими - Йокастою) - став основою трагедій Софокла «Едіп-цар» та «Едіп в Колоні».

287-297. Вродливу Перо, сестру Нестора, батько, пілоський владар Нелей, обіцяв видати за того, хто приведе йому стадо фесса-лійського державця Іфікла. Це зробив для Біанта, який сватався до Перо, брат його Мелампод - засновник культу Діоніса, «віщун бездоганний», що розумів навіть мову тварин. Про чудеса, які творив Мелампод, розповідає приписувана Гесіодові поема «Меламподія».

Попередня
-= 383 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар