Яротей - підлеглий Посейдонові морський старець, що міг набирати вигляду різних істот і мав дар провидіння й пророкування. - IV. 365, 385.
Псірія - невеличкий острів між Лесбосом і Хіосом. - III. 171.
Птерелай - син Посейдона, володар тафіян.
Радамант - син Зевса і Європи, брат Міноса, один з трьох суддів у підземному царстві мертвих. - IV. 564; VII. 323.
Рейтра - гавань на острові Ітаці. - І. 186.
Рексенор - брат Алкіноя і батько Арети. - VII. 64. (Див. прим, до VII. 146.)
Салмоней - син бога вітрів Еола, фессалійський володар, батько Тіро, що була матір'ю Пелея й Нелея; видаючи себе за Зевса, роз'їжджав на колісниці з гуркотом котлів та блиском факелів, що мали імітувати грім та блискавку, і за це зухвальство був убитий Зев-сом. - XI. 236.
Сама - острів недалеко від Ітаки, частина Одіссеєвих володінь. - І. 246; IV. 671, 845; IX. 24; XV. 29, 367; XVI. 123, 249; XIX. 131; XX. 288.
Сирени - казкові напівжінки-напівптахи, що заманювали своїми співами моряків, які ставали таким чином їх здобиччю. - XII. 39, 159 та ін.; XXIII. 326.
Сирія - острів на захід від Ортігії, батьківщина Евмея. - XV. 403.
Сідон - велике торговельне місто в Фінікії, яку називали також Сідонією, а фінікійців - сідонянами. - IV. 84, 618; XV. 117,415 та ін.
Сізіф - син Еола, засновник і володар Корінфа, якому пощастило обманути саму смерть і якийсь час тримати її в полоні. За це Сізіф був змушений в Аїді вічно викочувати на гору великий камінь, який зараз же скочувався вниз. Звідси і крилатий вислів «сізіфів труд», що означає безконечну й безрезультатну працю. - XI. 593.
[566]
Сіканія - острів Сицилія, Сікелія - грецька назва Сицилії, сіка-ни та сікелійці - його жителі. - XX. 383: XXIV. 211, 307 та ін.
Сінтіяни - жителі острова Лемносу. - VIII. 294.
Скелі блуденні - див. прим, до XII. 61.
Скілла - міфічне морське страховисько з шістьома парами ніг і шістьома собачими головами; жила навпроти Харібди в печері біля морської протоки між Італією та Сіціліею. В переносному розумінні «опинитися поміж Скіллою та Харібдою» означає зазнати небезпеки з різних боків. - XII. 85, 108, 223, 310, 430 та ін.; XXIII. 328.
Скіра - острів в Егейському морі. - XI. 509.
Солімські пагорки - узвишшя в Лікії, на заході Малої Азії, за назвою войовничого племені солімів. - V. 283.
Спарта, або Лакедемон - столиця Менелая і Єлени. - І. 93; II. 214 та ін.; IV. 10; XI. 460; ХНІ. 412.
Стікс - річка в підземному царстві Аїда; її водами клянуться боги. - V. 185; X. 514.
Стратій - син Нестора. - НІ. 413, 439.
Суній - мис на південному сході Аттіки. - III. 278.
Схерія - міфічний острів, на якому жили феаки; деякі дослідники ототожнюють його з сучасним островом Корфу. - V. 34; VI. 8; VII. 79; ХНІ. 160.
Тайгет - гірське пасмо в Лакедемоні. - VI. 103.
Тантал - син Зевса, дід Атрея, володар малоазійського міста Сіпіла (у Фрігії); зловживав довірою богів, розголошував їх таємниці; бажаючи вивірити всевідання богів, подав їм на бенкеті мясо із свого сина Пелопса; боги воскресили юнака, а Тантал був приречений на вічні муки голоду і спраги та постійного страху бути роздушеним навислою над ним скелею. Звідси вислів «танталові муки». - XI. 582.
Тафос - невеличкий острівець в Іонійському морі біля берегів Акарнанії; тафіяни - жителі цього острова, відомі як морські розбійники. - І. 105, 417 та ін.; XIV. 452; XVI. 426.
Тектонід - син Тектона, Поліней, батько феака Амфіала. - VIII. 114.
Теламон - саламінський володар, батько Еанта великого. - XI. 553.
Телем - син Еврімія, віщун у кіклопів. - IX. 509.
[567]
Телемах - син Одіссея й Пенелопи, вихований Ментором, в образі якого Афіна допомагала Телемахові під час шукань батька. Міф про Телемаха ліг в основу роману французького письменника XVII - XVIII ст. Фенелона «Пригоди Телемаха». Ім'я його згадується багато разів - майже в усіх піснях «Одіссеї».
Слава ЗСУ!
