Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

18] Він і супутник його, на імення Калесій, погонич

19] Коней баских, - опинилися раптом вони під землею.

20] З Дреса й Офелтія зброю їх зняв Евріал переможно

21] І на Есепа пішов і Педаса, що їх породила

22] Абарбарея, наяда, прегарному Буколіону.

23] Буколіон же був сином славетного Лаомедонта,

24] Старшим в родині, хоч потай на світ привела його мати.

25] З нею овечий пастух поєднався коханням і ложем,

26] І, завагітнівши, двоє близнят принесла йому німфа.

27] Сили й самого життя прекрасні тіла їх позбавив

28] Син Мекістея, й озброєння в них із плечей познімав він.

29] Вбив Астіала тоді Поліпет, у боях нездоланний,

30] А перкотійця Підіта добив Одіссей переможно

31] Мідяним списом, від Тевкра поліг Аретаон божистий.

32] Несторів син Антілох подолав своїм списом блискучим

33] Аблера, сам же владика мужів Агамемнон - Елата,

34] Що у Педасі нагірнім, над плавною жив течією

35] Сатніоенту. Філака, який утікав з бойовища,

36] Леїт догнав, Евріал же - Мелантія вбив переможно.

37] Тут же Адраста живцем захопив Менелай гучномовний;

38] Мчали сполохані коні його по рівнині й розбили

39] З розмаху об тамарисковий кущ колісницю округлу,

40] Дишля в основі зламали і навскач усі подалися

41] Прямо до міста, куди наполохано й інші скакали.

42] Сам же Адраст із повоза сторч головою скотився

43] Біля коліс у пилюку лицем. І в ту ж мить біля нього

44] Сам Менелай, син Атреїв, із списом з'явивсь довготінним.

45] І за коліна Адраст ухопивши його, став благати:

46] «Змилуйся, сину Атреїв, і гідний ти матимеш викуп.

47] Досить скарбів у багатого батька мого у коморах -

48] Золота, й міді, й заліза, що так його важко кувати.

49] З радістю батько з скарбів тих коштовних складе тобі викуп,

50] Тільки дізнається він, що живий на човнах я в ахеїв».

51] Так говорив він, і серце зм'якшив Менелаєві в грудях.

52] Той вже супутцеві мав на човни бистрохідні ахеїв

53] Дати його відвести. Та назустріч йому Агамемнон

54] Швидко підбіг і, гукаючи, голосно став докоряти:

55] «О Менелай легкодухий! Чого так піклуєшся ревно

56] Ти про троян? То, видно, чудово вони повелися

57] В домі твоїм? Хай ніхто з них від рук наших гибелі злої

58] Не урятується! Хай навіть ті немовлята загинуть,

59] Що матері їх в утробі ще носять! Нехай в Іліоні

60] Без похорону безслідно усі пропадуть вони разом!»

61] Мовлячи так, Агамемнон змінив свому братові намір,

62] Правду-бо мовив йому, і Адраста від себе рукою

63] Той відштовхнув, а владар Агамемнон Адрастові списа

64] В пах увігнав, і навзнак звалився він; син же Атрея,

65] Ставши на груди йому, з них вихопив спис ясеновий.

66] Нестор аргеїв в той час підбадьорював голосом дужим:

67] «О мої любі герої данаї, о слуги Арея!

68] Хай з-поміж вас не лишається ззаду ніхто, щоб на здобич

69] Кинутись враз і в човни наносити її якнайбільше.

70] Тож ворогів убиваймо! Ще вистачить часу спокійно

71] На бойовищі знімати озброєння з трупів полеглих».

72] Мовлячи так, відвагу і мужність будив він у кожнім.

73] Мали трояни тікать від ахеїв, Ареєві любих,

74] До Іліона, своєю знеможені слабістю духу;

75] Та, зупинившись перед Енеєм та Гектором, мовив

76] Так їм Гелен, син Пріама, цей птаховіщун найславніший:

77] «Слухай, Енею, й ти, Гекторе! Вам якнайбільше належить

78] Дбать про троян і лікіян, бо серед усіх ви найкращі

79] В кожній потребі - чи в подвигах ратних, чи в мудрій пораді.

80] Тож зупиніться й затримайте воїв своїх біля брами,

81] Лави обходячи, поки в обіймах жіночих шукати

82] Схову не прагнуть в утечі вони, ворогам на утіху.

83] А як фаланги свої підбадьорите все ж ви до бою,

84] Залишимось тут і ми і з данаями будемо битись,

85] Хоч і потомлені дуже, - та змушує нас необхідність.

86] Ти ж вирушай тепер, Гекторе, в місто й, додому прийшовши,

87] Матері скажеш твоїй і моїй, - жінок поважніших

88] В храм ясноокої діви Афіни, в акрополь хай скличе,

89] Засуви хай відімкне на дверях священного дому,

90] Вибере хай покривало, яке їй найбільшим, найкращим

91] В домі здається її, яке їй самій найдорожче,

92] Хай на коліна його покладе пишнокосій Афіні,

93] В жертву ялівок хай принести обіцяє дванадцять,

94] Назимків, в ярмах не звиклих ходити, якщо вона ласку

95] Виявить місту й троянським жінкам та малим немовляткам

Попередня
-= 46 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар