Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

247] З другого боку подвір'я, навпроти, для дочок дванадцять

248] Критих було спочивалень, із каменю тесаних гладко,

249] Поруч одна при одній розміщених; в цих-бо покоях

250] Біля дружин соромливих Пріама зяті спочивали.

251] Вийшла назустріч до Гектора матінка ніжно-ласкава,

252] З нею ішла найвродливіша з доньок її Лаодіка.

253] Взявши за руку його, озвалась і мовила мати:

254] «Сину мій, нащо прийшов ти, відважну покинувши битву?

255] Дуже вас, мабуть, притисли ахеїв сини злоіменні -

256] Аж під самісіньке місто, і серце тебе спонукало

257] Руки до Зевса, прийшовши сюди на акрополь, здійняти.

258] Та постривай - медового чашу вина принесу я,

259] Щоб узливання ти Зевсові-батьку та іншим безсмертним

260] Спершу вчинив, а потім, ковтнувши б, і сам підкріпився.

261] Сил-бо багато з вином утомлений муж набуває,

262] Ти ж в обороні своїх страшенно таки натомився».

263] В відповідь Гектор великий сказав тоді шоломосяйний:

264] «Хоч і солодке вино, не давай його, мати шановна,

265] Щоб не ослабнуть на силі мені, не забути відваги.

266] Зевсу ж іскристе вино невмитими лити руками

267] Я не наважусь: не личить-бо нам темнохмарного Зевса,

268] В кров закалявшись і в бруд, своїми благать молитвами.

269] Ти ж поспіши до храму Афіни, що здобич дарує,

270] Пахощі взявши й покликавши з міста жінок поважніших.

271] Ще покривало візьми, що найбільшим тобі, найдорожчим

272] В нашому домі здається, для тебе самої найкращим,

273] І на коліна його поклади пишнокосій Афіні,

274] В жертву ялівок ти принести обіцяй їй дванадцять,

275] Назимків, в ярмах не звиклих ходити, якщо вона ласку

276] Виявить місту й троянським жінкам та малим немовляткам

277] І від священних твердинь Іліона Тідіда відкине,

278] Дикого списника, грізного міццю носителя жаху.

279] То поспішай же до храму Афіни, що здобич дарує.

280] Я ж до Паріса піду закликати його, якщо схоче

281] Слів моїх слухати він. Нехай би під ним розступилась

282] Тут же земля! На велику біду для троян і Пріама

283] Мужнього з дітьми всіма зростив його Зевс-олімпієць!

284] От лиш побачу колись, як в оселю Аїда він сходить,

285] Віри пойму, що серце про наші нещастя забуде!»

286] Так він сказав. І вернулась у дім та челядниць гукнула

287] Мати, щоб бігли скликати по місту жінок поважніших.

288] І до комори духмяної долу зійшла, де у схові

289] Вишиті гарно узорні лежали її покривала -

290] Виріб сідонських жінок, що їх Александр боговидий

291] Сам із Сідону привіз, переплинувши море широке

292] В подорож ту, коли він благородну вивозив Єлену.

293] В дар для Афіни одне з покривал узяла там Гекаба -

294] Найкрасивіше, узорами вишите гарно й найбільше,

295] Сяяло, наче зоря, воно й осторонь інших лежало.

296] З ним вона вийшла, й за нею багато жінок поважніших.

297] А як прийшли на акрополь вони аж до храму Афіни,

298] Широко двері для них Теано відчинила вродлива,

299] Донька Кіссея, жона Антенора, впокірника коней, -

300] Жрицею в храмі Афіни її призначили трояни.

301] З зойками тужно жінки до Афіни підносили руки,

302] Саме тоді й покривало внесла Теано уродлива,

303] І, на коліна поклавши його пишнокосій Афіні,

304] Так говорила, благаючи доньку великого Зевса:

305] «Владна Афіно, захиснице міста, в богинях пресвітла,

306] Списа зламай Діомедові й так учини, щоб і сам він

307] Гримнув об землю лицем біля самої Скейської брами.

308] Ялівок ми у пожертву тобі принесемо дванадцять,

309] Назимків, в ярмах не звиклих ходити, якщо свою ласку

310] Виявиш місту, й троянським жінкам, і малим немовляткам».

311] Так помолилась вона, та на це не зважала Афіна.

312] Так вони в храмі молилися доньці великого Зевса.

313] Гектор тим часом досяг Александрових гарних покоїв,

314] Що збудував собі той з допомогою теслів найкращих

315] Між теслярами у буйнородючій країні троянській.

316] Побудували йому спочивальню, господу й подвір'я

317] Поряд з домами Пріама і Гектора в верхньому місті.

318] Зевсові любий ввійшов туди Гектор, тримав у руці він

319] Спис в одинадцять ліктів завдовжки, й блищало на ньому

320] Мідяне вістря, й навкруг золоте обіймало окільце.

321] У спочивальні знайшов його, той оглядав свою зброю,

322] Гарно обладнану, - щит,'і панцир, і луки дугасті.

Попередня
-= 49 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар