Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

400] «Нам не годиться тепер ні скарб Александрів приймати,

401] Ані Єлену саму! Нерозумній дитині й то ясно,

402] Що для троян уже злої загибелі сіті готові!»

403] Мовив він так, і скрикнули схвально синове ахейські,

404] З слів Діомеда, впокірника коней, дивуючись щиро.

405] От до Ідея звернувся тоді володар Агамемнон:

406] «Чув ти, Ідею, і сам ті слова, що сказали ахеї,

407] Те, що у відповідь мовили. Згоден цілком я із ними.

408] А щоб померлих спалить, проти цього і я не перечу.

409] Не подобає-бо нам зволікати із мертвих тілами.

410] Скоро померли вони - їх треба вогнем заспокоїть.

411] Гери муж громоносний за свідка хай Зевс мені буде!»

412] Мовлячи так, до безсмертних богів він здійняв своє берло.

413] До Іліона священного тут же Ідей повернувся.

414] Разом зібравшись, трояни й дарданці на площі сиділи

415] Й ждали всією громадою, поки Ідей від ахеїв

416] Вернеться. От він вернувся й, між них посередині ставши,

417] Все, як було, розповів. Заходились негайно трояни

418] Звозити мертвих - одні, а інші - рубати дерева.

419] З другого боку, й аргеї з човнів мореплавних спішили

420] Звозити мертвих - одні, а інші - рубати дерева.

421] Сонце промінням новим вже навколо осяяло ниви,

422] З плавно пливучих глибин Океану зійшовши на світлий

423] Шлях свій небесний, як стрілись у полі обидва загони.

424] Важко було впізнавать серед мертвих їм кожного мужа,

425] Поки зчорнілої крові із трупів не змили водою;

426] Сльози гіркії ллючи, їх на повози зносили потім.

427] Вголос ридать боронив їм Пріам, і безмовно трояни

428] Мертвих складали на вогнища, тяжко сумуючи серцем,

429] І, попаливши вогнем, в Іліон повертались священний.

430] З другого боку, так само і мідноголінні ахеї

431] Мертвих складали на вогнища, тяжко сумуючи серцем,

432] І, попаливши вогнем, до човнів крутобоких вертались.

433] Вдосвіта другого дня, коли з ночі ще ледь розвиднялось,

434] Вже круг багаття зібрались добірні синове ахейські,

435] Пагорб могильний над вогнищем, спільний для всіх, спорудили

436] Серед рівнини й навкруг повиводили зразу ж високі

437] Вежі на захист собі і їхнім човнам мореплавним.

438] А посередині вправлену міцно поставили браму,

439] Щоб через неї проїхати кінні могли колісниці.

440] Зовні, за стінами близько, ще й рів прокопали глибокий,

441] Довгий, широкий, а вздовж його палі міцні повбивали.

442] Так в своїм стані трудилися довговолосі ахеї.

443] В час той боги сиділи круг Зевса, що блискавки мече,

444] Й спостерігали великі діла міднозбройних ахеїв.

445] З словом звернувся до них Посейдон, землі потрясатель:

446] «Зевсе, наш батьку, хто з смертних на всьому просторі земному

447] Задуми й наміри схоче тепер виявляти безсмертним?

448] Глянь же на мур, що звели його довговолосі ахеї

449] Круг кораблів, ще й навколо глибоким його обкопали

450] Ровом! А чи принесли ж і безсмертним вони гекатомби?

451] Скрізь ця лунатиме слава, де промінь світання сягає.

452] Те ж, що, працюючи, місто поставили ми з Аполлоном

453] Лаомедонту-героєві, піде назавжди в непам'ять!»

454] З гнівним обуренням мовив у відповідь Зезс хмаровладний:

455] «Що це ти кажеш, землі потрясателю вельмимогутній?

456] Хай би цих задумів інший з богів побоявся безсмертних,

457] Слабший багато за тебе й руками і силою духу, -

458] Скрізь твоя слава лунає, де промінь світання сягає!

459] Слухай же, прийде ще час, коли довговолосі ахеї

460] Із кораблями своїми поїдуть до рідного краю,

461] Вщент поруйнуєш ті мури і скинеш весь груз той у море,

462] А узбережжя розлоге ізнову пісками укриєш,

463] Щоб від великого муру ахейського й сліду не стало».

464] Так між собою тоді богове про це розмовляли.

465] Сонце тим часом зайшло, і справу скінчили ахеї.

466] Потім биків закололи й вечеряти сіли в наметах.

467] В час той до них із вином кораблі прибули мореплавні

468] З Лемносу, що спорядив для ахеїв Евней, син Ясона,

469] Люду вождя, з яким Ппсіпіла його породила.

470] Двом Атрея синам, Агамемнону та Менелаю,

471] Тисячу мірок вина послав Леонід у дарунок.

472] Там же черпали вино собі довговолосі ахеї,

473] Хто, обмінявши за мідь, а хто за блискуче залізо,

474] Хто за шкуру волячу, а хто і за цілу корову,

475] Хто за невільника навіть. І учту бучну влаштували.

Попередня
-= 58 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар