Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

476] Так цілу ніч провели тоді довговолосі ахеї

477] В стані своїм, а трояни й союзники їх - в Іліоні.

478] Так цілу ніч, лихе замишляючи, Зевс велемудрий

479] В небі гримів, аж страхом блідим їх усіх огорнуло.

480] З кубків на землю вино проливали вони, і ніхто з них

481] Пити не смів, не вчинивши раніш узливання Кроніду.

482] Врешті всі полягали і сну споживали дарунки.


ПІСНЯ ВОСЬМА

ПЕРЕРВАНА БИТВА

 

1] В шатах шафранних Еос над всією простерлась землею.

2] Раду безсмертних богів зібрав тоді Зевс громовладний

3] На найстрімкішім шпилі многоверхого в хмарах Олімпу.

4] Сам він почав говорити, і слухали мовчки богове:

5] «Зважте на слово моє, безсмертні боги і богині!

6] Хочу сказати вам те, що в грудях велить мені дух мій.

7] Хай же ніхто із богів - чоловіча то стать чи жіноча -

8] Слову моєму не сміє перечить і щиро скориться

9] Волі моїй, щоб міг я скоріше цю справу^жінчити.

10] А як побачу, що хтось із богів, одійшовши окремо,

11] Допомагати від себе троянам узявсь чи данаям,

12] Битий він буде ганебно й повернутий знов до Олімпу,

13] Або схоплю я його і в темрявий Тартар закину,

14] В далеч оту, де найглибша лежить під землею безодня,

15] Брама до неї провадить залізна із мідним порогом,

16] В глиб до Аїду настільки ж, як небо ясне над землею.

17] Знатиме там, наскільки від інших богів я сильніший.

18] Хочете, може, самі ви, богове, упевнитись в тому, -

19] Звісьте ланцюг золотий із самого неба на землю

20] Та ухопіться разом за нього, боги і богині,

21] Але стягнути із неба на землю причинця усього,

22] Зевса верховного, вам не удасться, хоч як не трудіться!

23] А побажав би я сам потягнути ланцюг той до себе,

24] То й саму землю я навіть із морем тоді притягнув би.

25] Потім ланцюг той навколо самої вершини Олімпу

26] Я обмотаю, і всесвіт на ньому повисне в повітрі.

27] От я наскільки за всіх - за людей і безсмертних - сильніший».

28] Мовив він так, і слухали мовчки вони нерухомо,

29] Подиву повні: велика-бо сила була в його слові.

30] Врешті озвалась тоді ясноока богиня Афіна:

31] «Батьку Кротоне, над усіма владарями найвищий!

32] Добре ми знаємо те, що сила твоя нездоланна,

33] Тільки ж проймає нас жаль до данайських бійців списоборних,

34] Як від жорстокої долі загинути їм доведеться.

35] Та як наказуєш ти, від битви ми стриматись мусим.

36] Ми лиш хотіли б аргеям пораду корисну подати,

37] Щоб не загинути їм від твого нещадимого гніву».

38] Відповідаючи, мовив їй з усміхом Зевс хмаровладний:

39] «Трітогенеє, дитя моє любе, не бійся! Хоч часом

40] І не ласкаво я мовлю, до тебе я завжди прихильний».

41] Мовивши це, в колісницю запріг свою міцнокопитих

42] Коней баских, ще й гриви на них золоті розвівались;

43] В золото сам одягнув своє тіло, батіг взяв у руки,

44] Золотом гарно оздоблений, став на свою колісницю

45] Й коней стьобнув. Гривані учвал залюбки полетіли,

46] Високо знявшися поміж землею і зоряним небом.

47] Іди діставшись багатоджерельної, матері звірів,

48] В Гар гар прибув він, де гай його був і жертовник пахучий.

49] Там своїх коней спинив отець і людей, і безсмертних,

50] Випряг із повоза швидко й густим оповив їх туманом.

51] Сам же, своєю гордий величністю, сів на вершині

52] Й місто троян споглядав та човни мореплавні ахеїв.

53] Учту в наметах своїх тоді довговолосі ахеї

54] Саме кінчали і зброю уже почали одягати.

55] З другого боку, й трояни також готувались до бою,

56] Хоч їх і менше було, але, необхідністю гнані,

57] Оборонити дітей і дружин вони рвались завзято.

58] Брами усі розчинились, і військо назовні сипнуло

59] Піше й комонне. І всюди луною довкруг гуркотіло.

60] Щойно на місці однім наступаючі раті зійшлися,

61] Разом зіткнулися шкіри щитів, і списи, і зусилля

62] Мідянозбройних мужів. Один об один ударялись

63] Круглоопуклі щити, аж луною навкруг гуркотіло.

64] Все тут змішалось - і крики звитяжні, і стогони людські

65] Тих, що губили і гинули, й кров'ю земля підпливала.

66] З самого ранку, аж поки священного дня прибувало,

67] Стріли й списи обопільно летіли, і падали люди.

68] А як дійшло до середини неба високого сонце,

69] Батько безсмертних богів, терези золоті натягнувши,

Попередня
-= 59 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар