Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

70] Кинув на шальки два жереби довгопечальної смерті -

71] Для конеборних троян і для мідянозбройних ахеїв.

72] І посередині взяв. І схилився день долі ахеїв -

73] Жереб ахеїв землі многоплідної зразу ж торкнувся

74] Краєм, а жереб троян до широкого неба піднявся.

75] Громом ударивши з Іди високої, Зевс блискавицю

76] Кинув страшенну на військо ахеїв; побачивши жах цей,

77] Аж остовпіли усі, і острах блідий огорнув їх.

78] Ідоменей тут лишитись не смів, ні владар Агамемнон,

79] Ані обидва Еанти, Ареєві слуги відважні.

80] Нестор лише староденний зостався, опора ахеїв,

81] Хоч і не з волі своєї: коня його ранив Єлени

82] Пишноволосої муж молодий, Александр богосвітлий,

83] В тім'я ввігнавши стрілу, туди, де на черепі кінськім,

84] Грива рости починає - це найнебезпечніше місце.

85] З болю став кінь на диби: стріла увійшла йому в мозок.

86] Інших сполохав він коней, під мідним звиваючись вістрям.

87] Збрую хотів обрубати старий у коня, замахнувшись

88] Гострим мечем, коли Гектора коні баскії зненацька

89] Вбігли в саме сум'яття із їхнім візничим одважним

90] Гектором. Був би одразу старий і дихання позбувся,

91] Та тої ж миті помітив це Діомед гучномовний,

92] Страшно тоді закричав він, щоб духу піддать Одіссею:

93] «О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!

94] Що ж ти, як той боягуз, із юрбою показуєш спину?

95] Як би при втечі в потилицю хто не встромив тобі списа!

96] Краще спинись, захистімо старого від цього шаленця!»

97] Мовив він так, та терпливий не вчув Одіссей богосвітлий,

98] До крутобоких чимдуж поспішав кораблів він ахейських.

99] Син же Тідея погнався й один аж у лави передні,

100] Лиш перед повозом він зупинивсь Нелеїда старого

101] Й, прямо звернувшись до нього, слово промовив крилате:

102] «Старче, занадто тебе бійці молоді утісняють!

103] Сила ослабла твоя, безпорадна пригнічує старість,

104] Кволий у тебе візничий, і коні твої вже охляли.

105] Стань же мерщій в колісницю до мене й побачиш, які-то

106] Тросові коні, як швидко уміють вони по рівнині

107] Мчати туди і сюди - у погоні і втечі так само.

108] Я їх в Енея забрав, особливо при втечі надійних.

109] Слуги твоїх хай доглянуть, моїх же удвох ми скеруєм

110] Проти троян, упокірників коней, щоб Гектор побачив,

111] Як і в мене в долонях тоді шаленітиме спис мій».

112] Мовив він так. Не перечив і Нестор, їздець староденний.

113] Зразу ж взяли його коней візничі тоді доглядати -

114] Дужий Стенел і з ним разом ще Еврімедонт заповзятий.

115] Ті ж обидва на повіз до сина Тідея ступили.

116] Нестор до рук своїх віжки упевнено взяв червонясті,

117] Коней стьобнув, і вони біля Гектора враз опинились.

118] Прямо на них він летів. Діомед в нього списом поцілив,

119] Схибив, проте, й замість нього в візничого втрапив супутця,

120] Еніопея, сина відважного духом Фівея, -

121] Віжки тримаючи, ранений був під соском він у груди

122] І з колісниці упав. Назад подались прудконогі

123] Коні, від нього ж і сила в ту мить, і душа відлетіли.

124] Жаль за візничим страшний огорнув тоді Ректору серце.

125] Але й, сумуючи тяжко, лишив він супутця лежати

126] Мертвим та іншого став шукати візничого, й коні

127] Ждали недовго керманича смілого. Зразу знайшов він

128] Архептолема, сміливого сина Іфіта. Той вийшов

129] Із батогом на повіз - бистрими правити кіньми.

130] Сталося б лихо страшне, загибель прийшла б неминуча.

131] Загнані до Іліона були б, наче вівці, трояни,

132] Тільки зразу помітив це батько людей та безсмертних:

133] Громом ударивши, кинув він з неба ясну блискавицю -

134] Впала на землю вона перед кіньми у сина Тідея.

135] Полум'я грізне знялося від сірки, що буйно палала.

136] Переполохані збилися під колісницею коні.

137] В Нестора спохвату випали віжки із рук червонясті,

138] Сам він жахнувся душею і так Діомедові крикнув:

139] «Однокопитих, Тідіде, мерщій завертай своїх коней!

140] Чи не збагнув ти, що Зевс не тобі посилає звитягу?

141] Іншого-бо окриває сьогодні Кроніон своєю

142] Славою, - згодом, можливо, і нам він її, коли схоче,

143] Дасть. Та Кронідових рішень ніхто із людей не відверне,

144] Хоч би й який був могутній, бо Зевс набагато сильніший».

145] Відповідаючи, мовив йому Діомед гучномовний:

146] «Те, що ти, старче, говориш, і слушне цілком, і доречне,

Попередня
-= 60 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар