Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > ІНДАСТРІЗ

Це все, що я встиг побачити в будинку бо наступної миті я кинувся від нього геть і найперший блювотний спазм вивергнув з мого шлунку непережовані рештки яблук всього за кілька метрів від будинку. Але я не зупинявся. Продовжуючи тікати якнайдалі я ще кілька разів спорожнював свій шлунок майже на ходу, не переймаючись, що можу заблювати свій одяг та взуття. Коли будинок з мерцями залишився далеко позаду, а з ним кудись зник і сморід каналізації я нарешті зупинився і відчуваючи повне моральне і фізичне виснаження опустився на землю біля купи будівельного каменю.

В голові миготіли картинки з побаченого в будинку, які за допомогою неконтрольованої уяви постійно видозмінювались, набуваючи різних форм і рис. Розум безуспішно намагався скласти всьому звіт, однак запитань «чому» останнім часом виникало аж занадто багато, щоб мати можливість давати хоч якусь об’єктивну відповідь на поставлені запитання. За ці дні моя модель світу була вщент зруйнована. Я більше не міг покладатися на загальноприйнятні правила життя у суспільстві. Я страждав від нерозуміння подій, які ошелешували мене на кожному кроці, та був змушений діяти на рівні печерних інстинктів.

Ряднину я загубив і не мав жодного бажання вертати назад в її пошуках. Було видно, що день котиться до кінця, а разом з ним танули і мої шанси залишити місто до його завершення. Я не знав, де саме я знаходжусь і тепер знову не мав жодних орієнтирів для подальшого руху. Вочевидь, треба було думати про ночівлю, та навіть не зважаючи на спогади про минулу ніч мене охопила незрозуміла апатія і якийсь час я залишався поглинутим в свої переживання.

Невідомо скільки б ще я знаходився в такому стані, якби десь зовсім поруч не почулось тривожне завивання вступу пісні Firestarter. Я завмер, намагаючись визначити, звідки доносяться ці звуки, але несподівано знову стало тихо. Нерви натягнулися, як канат. Музика здавалась зовсім недоречною з огляду на місцевість, в якій лунала; з огляду на занедбаність і спустіння; з огляду на існування зовсім поруч трьох трупів, яких поїдають хробаки і до яких нікому в цілому світі немає діла. І мене через все це переповнювала злість і несамовитість: злість на хробаків, злість на Кіта Флінта, злість на себе…

Та ось знову заволав підпалювач The Prodigy і в мене склалось враження, що хтось навмисне випробовує мою психіку. «А що, як все це гра? – вкотре подумав я, – що, як мене вже давно вистежили і зараз намагаються звести з розуму неспішним і остаточним замиканням тенет, з яких мені годі вибратись?». Я схопив гвинтівку і спрямував її в зарослі бузини, як в один з вірогідних напрямків джерела музики. Вказівний палець обережно пробігся по поверхні спускового гачка, після чого я забрав його геть і підняв зброю стволом до гори. «Яка дурість!».

Голосів чи будь-яких інших звуків присутності людей я не чув, хоча імовірно вони були поховані звуками агресивної пісні. Врешті пісня стихла і в паузі перед наступною композицією я почув голосний сміх можливо розпаленого алкоголем чоловіка. Я деякий час прислухався до того, що відбувається, але нічого небезпечного для себе не виявив. Все скидалось на те, що це була звичайна гулька, яка не мала до мене жодного відношення. Я відчував, що мені не варто навіть думати про те, щоб завітати до цієї компанії (чи то The Prodigy чи навколишні хащі послугували досить упередженому ставленню до цих людей), але й безпідставно боятися їх я не бачив причин.

Я відчув полегкість і, цілком давши раду своїм відчуттям, здобув нарешті внутрішню рівновагу. Сонце стояло ще досить високо і я зрозумів, що знову мушу йти, навіть не зважаючи на імовірність ще однієї ночівлі в непривітному місті. Я піднявся і озираючись увсебіч попрямував в напрямку від звуків гуляння, благо, я міг переміщатися непомітно між купами будівельного сміття та заростів здичавілих рослин. А ще в мене, здавалось, не залишилось жодних думок. Чи не вперше за останній час мій розум був порожнім, при цьому я не докладав до цього жодних зусиль. Я просто йшов намагаючись зчиняти якомога менше шуму і за можливості не потрапляти на відкритий простір. Бачив на шляху перешкоду, - долав цю перешкоду найбільш доцільним способом; бачив порожню ділянку, - обходив її у найбільш зручному місці.

Попередня
-= 105 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!