Слава ЗСУ!

- Орі, закінчуй махати руками перед своїми різнобарвними шарами.

- Щоб прискорити цей процес, один з них ти вирішив перетворити на рокку? відповів Новак, надаючи своєму тілу вертикального положення та повертаючись до Тавта.

- Мене,власне, що цікавить - продовжував Тавт, - от класична людська музика, до якої тебе так тягне, Ти взагалі знаєш, що більшість з того, що у тебе грає було написано для того, щоб під це їсти та паруватись.

- Як мені відомо,ти ніколи не був ні проти першого ні проти другого,- відповів Новак, даючи своїй посмішці трохи більше простору на обличчі.

- Та до чого тут я? Мене дивує, що ти нормалізуєш свій емоційний фон намагаючись,навпаки, вивести його з рівноваги, адже, два процеси,що я їх згадав, супроводжуються найбільшим емоційним сплеском.

- Ну, оскільки, бажаної мети я все ж таки досягаю,то те, на скільки ти знаєш не так вже й багато. Зрештою, ні я ні ти особливо не розбираємося в програмуванні лейаутів, саме тому і працюємо в секторі небіологічних взаємодій.

- Я б посперечався стосовно причинно-наслідкового зв’язку в твоїй останній фразі, та щось наш діалог мені набрид, а точніше інтерес до нього поступово був витіснений відчуттям голоду, яке власне і змусило мене навідатись.

Новак не став обтяжувати Тавта продовженням розмови, та мовчки вийшовши з кімнати попрямував вздовж по коридору слідом за ним.

Новак Орі і Тавт Гоо зайшли в овальне приміщення розмір якого приблизно втричі перевищував розмір їх робочих кабінетів. Крокуючи поряд ,вони сильно контрастували один на тлі іншого, хоча на вигляд були однакової расової належності, однакового віку та тотожних антропометричних параметрів. Навіть риси обличчя, хоч і не мали ознак братерської подібності, та все ж, вказували на рівнозначний ступінь розвитку самосвідомості та інтелекту. Правда не виключено, що останній критерій в більшій мірі визначався ідентичними бейджами. Це були тривимірні голографічні зображення, що немов зависали в повітрі на відстані 5 сантиметрів від краю лівого плеча і по вигляду цієї тривимірної фігурки можна було визначити професійну приналежність особи що її носила. Тим не менш, вистачило б навіть біглого погляду для того щоб сказати,що Новак Орі та Тавт Гоо були вихідцями з різних світів, не дивлячись на те, що ці світи злилися більше тисячі років тому. Кожен рух Новака був надзвичайно виваженим та обережним, він не мав звичних нам рухових стереотипів , таких як поправляння комірця, часте кліпання очима, або потирання рук, розмірковуючи над чимось. Міміка його облич була не дуже багата на емоцій і майже весь час виражала якесь мрійливе замислення,що правда, навіть по при цей вираз ,Новак ніколи не втрачав уваги щодо процесів його оточуючих. Таких як він у кімнаті була переважна більшість, хоча і не всі. Серед таких осіб Тавт міг би здатися доволі невротичним субєктом, але амплітуда його емоційних коливань була доволі не великою, до того ж, обмежувалась медикаментозно.

Кімната в яку ввійшли двоє нагадувала невеличкий закритий садок. Вона була повністю пронизана тонкими стовбурами дерев та їх гіллям, яке довгими гнучкими пальцями дотягувалось всюди. Дерева росли просто з повітря і їх недовгі корінці знаходились десь на рівні пояса. Гнучкі стовбури сходились і розходились, утворюючи образи, в яких, подібно до тесту Роршаха, кожен міг побачити щось своє. Стоншені гілки підіймалися до стелі та розтікалися павутиною по її поверхні. Знову стовщувались, утворюючи майже паралельні смуги на поверхні стін і опускаючись до підлоги розсипались світло-блакитним листям, яке повільно коливалось в такт з листками на верхніх гілках. Новак Перший зайшов до кімнати, залишаючи після своїх кроків невеличкі острівці прим’ятого листя, що майже зразу повертало собі попередню форму без ознак найменшого дефекту. Вся кімната була пронизана енергетичними потоками, які підсвічувались теплим сяйвом і несли, наче течією річки, безліч маленьких округлих тілець. Коріння густо проникало в ці енергетичні потоки та своєю переплетеною сіткою спиняло живильні часточки що розчинялися від дотику до речовини дерева та проникали в саму його серцевину.