Слава ЗСУ!

І нарешті вони усі троє виїхали на зустріч пригодам.

6

З окраїни міста у центр вирушило авто, в якому знаходились Назар (за кермом свого металевого коня), Іванна та Пухнастик. В багажнику була залишена сумка з усім необхідним для проведення обрядів.

Перетинаючи по вулиці Українська проспект, машина рушила до Дніпра, виїжджаючи на Набережну.

Проїхавши Набережну, а потім під мостом зі залізничним полотном, повернувши наліво, подолавши міст Преображенського, компанія людей на чолі з кошеням опинилася на острові Хортиця.

Трохи по дорозі, потім наліво - і до урочища Протовче. Там, де Хортицькі плавні.

Багат острів Хортиця на озера: в його південній частині розкинулися озера Головківське, Осокорове, Річище, Домака, Прогній. Трохи вище знаходить свій вихід струмок Вікторія.

Мальовничість місцевості просто вражає...

Назар, Іванна та Пухнастик залишили машину Назара на стоянці та пішли до озер.

Зупинившись біля одного з них, Пухнастик підійшов та... не зважаючи на те, що існує думка та про це говорять, ніби коти бояться води, підійшов до води та доторкнувся до поверхні водяної гладі плівки поверхневого натягу. І крізь цю поверхню пройшли електричні стрюмені, підсвічуючи воду. 

- Черезь поверхню озера проходить портал. - Пояснила кошеня. - Я зняв завісу таємничості, активізувавши відображення. Ви зараз побачите справжній облік магічних озер. Підійдіть ближче.

Іванна та Назар підійшли до озера та побачили себе в чіткому відображенні, наче в дзеркалі. Але це не було лише відображення, це не було природним дзеркалом з води. В відображенні було ще дещо, крім копії навколишнього світу. Там, у відображенні, літали якійсь істоти, наче привиди. Так, дійсно, це були привиди. Але привиди не тільки людські.

Серед звичайних людських привидів кружляли величезні привиди ластівок, драконів та яструбів.

Один такий яструб блискавично летів в сторону, де була Іванна.

Якщо обернутися, то в небі його не було. Тай й само реальне небо набувало перших променів сонця, починався світанок, а на полотні озера розкинулося похмуре небо з нескінченною кількістю блискавок.

Одже в реальності яструба в небі не було.

Але у відображенні яструб стрімголов летів на дівчину.

Побачивши це в зображенні у воді, а потім подивившись над собою, та не побачивши цього, Назар, відстежуючи політ яструба у зображенні на воді, в потрібну мить відштовхнув Іванну з траєкторії цього привида яструба.

Його величезні лапи з широкими довгими кігтями пронеслись над Назаром з Іванною, які вже лежали на землі, бо оминули спробу яструба схопити їх.

Коли вони лежали біля самої землі, то побачили, що крізь це зображення на поверхні озера, якщо зазирнути під поверхневе натяжіння води, то можна побачити той самий світ, то відображається копією існуючого, реального, але там цей світ у воді, в якій мешкають русалки.

І з саме цього світу русалок винирнули дві голі красуні, у яких замість ніг були хвости великих рибин.

Вони схопили Іванну та потягли її у воду, не дивлячись на те, що Назар намагався втримати Іванну при собі на суші.