Слава ЗСУ!

Сама ж Іванна чинила опір, але дуже скоро опинилася під водою.

І все глибже та глибже занурювалась в неї, бо її тягнули на самісіньке дно оці дві водяні красуні.

Сама собі дивуючись, дівчина, коли вже більше не могла затримувати в собі повітря, відчула, що вона зробила ковток повітря під водою. Чи то було щось інше. Але вона дихала. Саме дихала під водою.

Русалки зірвали з Іванни її одяг, який тут же зник. Та почали її пестити.

Проходячи по тілу дівчини своїми тонкими долонями, русалки гладили та м'яли її шкіру, подекуди хапаючи частини тіла повними жменями, залишаючи на цьому тілі почервоніння, змушуючи Іванну стогнати чи то від болю, чи то від насолоди, або від приємного болю чи болісної насолоди.

Назар спробував пирнути за Іванною в озеро, але воно його не впустило.

Він ніби пригнув на кам'яну пліту, через що сильно вдарився та залишився лежати прямо на поверхні води.

Не в самій поверхні води, а на цьому поверхневому натяжінні, ніби ця верхня поверхня зроблена з прозорого пластику.

Назар трохи втратив свідомість від удару, а потім, коли почав приходити до тями, почав спостерігати (бо більше нічого не зміг робити), як дві нереальні жінки з хвостами спокушають його кохану.

А Іванна весь цей час намагається їм не дати своє тіло. На що ці дві русалки зав'язали руки та ноги Іванни звичайними водоростями, закріпивши тіло дівчини у вигляді зірки з широко розтавленними ногами та руками.

Одна з цих русалок вже цілувала груди Іванни, ніжно їх покусуючи, інша ж, заревнувавши, відкинула свою конкурентку від дівчини та... увійшла в неї. Бо... несподіванно виявилося, що інша русалка має при собі усі ознаки як жіночої, так й чоловічої статті.

Спочатку рухаючись повільно, русалка чи то чоловік з довгим волоссям та повними великими грудьми прискорилась, потім ще швидше та швидше, поки не охопили тіло русалки судоми в такт впорядкованих рухів.

- Що це ви наробили? - Почувся грізний голос крізь воду. 

І в самій воді показався великий грізний чоловік з бородою та тризубом.

- Вона прийшла сюди для отримання сили, а ви згвалтували її! - Обурився Нептун. 

Бо він виглядав так, як малюють Нептуна в усіх казках світу.

- Я вас провчу, негідні мої діти! - Крикнув він. - І поверну все назад, щоб вашого свавілля не сталося!

І через мить Назар вже лежав на засніженій землі, тримаючи в обіймах одягнуту в її власний одяг Іванну, а над ними проносилися кігті сокола, від якого він врятував дівчину.

Все ще Назар та Іванна пам'ятали, що з ними трапилося за мить до цього.

Але спогади почали згасати, бліднути, розчинятися в минулому, поки взагалі не зникли.

І перед ними цього разу цієї миті розкинулося озеро, повністю покрите льодом, як це повинно бути в цю пору року.

Те, що час повернувся назад, - сумнівів не було.

Але дещо було дивним: волосся Іванни було мокрим.

Одже, якщо час повернувся назад, то Іванна не потрапляла у воду після того, як Назар її врятував від яструба. 

І чому яструб змінився на сокола?