Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

Щоб не гаяти часу, Харлан проглянув свої власні давні звіти, поновив у пам’яті забуті знання, повторив дещо з мови, постарався призвичаїтися до місцевого одягу.

За ці два біороки в 482-му відбулася лише одна Зміна Реальності, й то незначна. Політичну кліку, що стояла при владі, було повалено. В іншому він не помітив перемін.

Сам іще не зовсім усвідомлюючи для чого, він став гортати пожовклі аркуші в пошуках відомостей про аристократію. Він напевне робив такі Спостереження!

Харлан знайшов дані цих Спостережень, але вони виявилися загальними і безособовими, зібраними з відстані. У них йшлося про клас, а не про окремих людей.

Певна річ, просторово-часова інструкція не тільки не вимагала, а й не дозволяла спостерігати аристократію, так би мовити, зсередини. Це виходило за межі обов’язків Спостерігача. Харлан розсердився на себе за свою зайву цікавість.

За ці три дні Нойс Ламбент потрапляла йому на очі чотири рази. Під час першої зустрічі він розгледів лише її одяг та прикраси. Тепер він зауважив, що дівчина мала п’ять футів і шість дюймів зросту, була на півголови нижча за нього, але здавалася вищою за свій зріст завдяки стрункому станові й рівній поставі. Вона була старша, ніж йому здалося раніше; тепер Харлан вирішив, що їй близько тридцяти, в усякому разі, за двадцять п’ять.

Поводила вона себе стримано, скромно. Якось, зустрівшись з Харланом у коридорі, усміхнулась йому й опустила очі. Харлан відсторонився, щоб ненароком не зачепити її, і сердито попростував далі.

Наприкінці третього дня Харлан дійшов висновку, що обов’язок Вічного залишає для нього лише один вихід. Безперечно, Нойс Ламбент задоволена своїм становищем. Немає сумніву і в тому, що Фінджі своїми діями не порушує букви закону. Але його нерозсудлива поведінка, його легковажність і нетактовність суперечать духові закону, і цьому треба покласти край.

Харлан вирішив, що зрештою не знайдеться у Вічності жодної людини, яка викликала б у нього таку антипатію, як Фінджі. Ще кілька днів тому він ладен був вибачити Обчислювачеві всі свої колишні образи, але тепер ці наміри розтанули, мов дим.

Уранці четвертого дня Харлан попросив Фінджі прийняти його для приватної розмови. Одержавши згоду, він рішуче вступив до кабінету й, на свій подив, одразу перейшов до суті справи:

— Обчислювачу Фінджі, я раджу вам негайно повернути міс Ламбент у її Час.

Очі Фінджі звузилися. Він кивнув головою на стілець, підпер складеними докупи долонями пухке, кругле підборіддя й вишкірив зуби.

— Та ви сідайте, Харлане, сідайте. Отже, ви вважаєте, що міс Ламбент некомпетентна? Сумніваєтесь у її спроможності виконувати свої обов’язки?

— Щодо її компетентності, її вміння виконувати свої обов’язки я нічого не можу сказати. Все залежить від того, які обов’язки на неї покладено. Але ви повинні зрозуміти одне: її перебування тут погано впливає на мораль Сектора.

Фінджі дивився на нього якимось відсутнім поглядом, немов його мозок цієї миті розв’язував абстрактні проблеми, неприступні для розуміння простого Вічного. — І в чому ж полягає її нездоровий вплив на нашу мораль?

— Даремне ви ставите такі запитання. — Харлан ледь стримувався. — Її одяг надто визивний, її…

— Стривайте, стривайте. Одну хвилинку, Харлане. Ви були Спостерігачем у 482-му і маєте знати, що вона вдягається у звичайне для її епохи вбрання.

— Зважаючи на її оточення, культурний рівень людей її кола, мушу сказати, що одягається вона надто відверто навіть для 482-го. Дозвольте вже мені бути суддею в цьому питанні. Тут, у Вічності, не місце таким, як вона.

Фінджі повільно схитнув головою. Здавалося, розмова потішає його. Харлан насторожився.

— Міс Ламбент перебуває тут із чітко визначеною метою. Вона виконує спеціальне завдання. Це — тимчасова робота. А поки що вам доведеться якось перетерпіти її присутність.

У Харлана затремтіло підборіддя. Його протест Фінджі хитро повернув проти нього самого. К бісу обережність! Зараз він скаже все, що думає!

— Я чудово уявляю, в чому полягає «спеціальне завдання» цієї жінки. Ніхто вам не дозволив би тримати її відкрито.

Він круто повернувся й попрямував до дверей. Голос Фінджі зупинив його на півдорозі.

— Послухайте, Техніку, ваші взаємини з Твіселом, очевидно, породили у вас хибне уявлення про власну особу. Так воно і є! До речі, скажіть мені, чи була у вас коли-небудь… — він замовк, добираючи підходяще слово, — …подружка?

Не обертаючи голови, Харлан ретельно, з образливою точністю процитував Статут:

— «Щоб уникнути напружених стосунків з Часом, Вічний не повинен одружуватися. Щоб уникнути напружених стосунків із сім’єю, Вічний не повинен мати дітей».

Попередня
-= 17 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!