Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

— Сідайте, Харлане, й прогляньте, будь ласка, ось цю стрічку, — сказав Фінджі. — Ні, не візуально. Скористайтесь дешифратором.

Харлан звів брови й з байдужим виразом обличчя вставив стрічку в щілину апарата, що стояв на столі Фінджі. Стрічка поволі вповзала всередину дешифратора, а на молочно-білому прямокутнику екрана висвічувалися слова.

Десь посередині Харлан ураз вимкнув апарат і так рвучко висмикнув стрічку, аж та розірвалася навпіл.

— У мене є копія, — спокійно промовив Фінджі.

Але Харлан тримав обривок двома пальцями з таким виглядом, немов боявся, що він ось-ось вибухне.

— Обчислювачу Фінджі, тут якась помилка. Оселитися майже на тиждень у домі цієї жінки, використовувати її житло як свою базу в Часі — просто немислимо. Ні, це неможливо.

Фінджі міцно стиснув уста.

— А чому б і не оселитися, коли так вимагає просторово-часова інструкція?! Хіба що ваші взаємини з міс Лам…

— Ніяких взаємин, — палко перебив його Харлан.

— Мабуть, усе-таки існують якісь проблеми. Зважаючи на обставини, я можу навіть пояснити вам деякі аспекти вашого завдання. Звичайно, як виняток.

Харлан сидів нерухомо. В голові роїлися важкі думки. Професійна гордість підказувала відмовитися від будь-яких пояснень. Спостерігачі і Техніки в таких випадках робили своє діло й ні про що не запитували. За інших обставин Обчислювачеві й на думку не спало б давати якісь пояснення.

В усякому разі, тут щось не те. Харлан висловлював невдоволення присутністю так званої секретарки. Фінджі боїться, що він може донести на нього. «Тікає винний, хоч нема погоні», — зловтішно подумав Харлан, намагаючись пригадати, де він вичитав цю фразу.

Розгадати стратегію Фінджі неважко. Поселивши Харлана в її домі, він, у разі потреби, зможе висунути проти нього контрзвинувачення й таким чином знешкодить його як небезпечного свідка.

Що ж, він, звичайно, хотів би почути, під яким пристойним приводом Фінджі вмовлятиме його пожити тиждень в домі тієї жінки. Харлан приготувався слухати, майже не приховуючи своєї зневаги.

— Як вам відомо, — почав Фінджі, — чимало Сторіч знають про існування Вічності. Вони вважають, що основне наше заняття — міжчасова торгівля, і це нам на руку. Крім того, ходять чутки, що ми маємо відвернути катастрофу, яка ніби загрожує людству. Зрозуміло, це всього-на-всього забобони, та оскільки ці забобони більш-менш відповідають істині, то й вони нам на руку. Цілі покоління ми живимо відчуттям безпеки й упевненості в завтрашньому дні. Вам усе зрозуміло?

Харлан кивнув головою. «Невже Фінджі має мене за Учня?» — подумав він.

Фінджі провадив далі:

— Однак є речі, про які Часів’яни не повинні знати. І насамперед про те, як ми, в разі потреби, змінюємо Реальність. Такі знання можуть призвести до жахливих наслідків. А тому слід завжди викреслювати з Реальності будь-які обставини, що сприяли б одержанню Часів’янами інформації про нашу справжню діяльність. Хоч би там як, але час від часу в тому або тому Сторіччі з’являються небажані повір’я щодо Вічності. Вони зароджуються переважно серед правлячих кіл, тобто в тих групах людей, що найчастіше заходять з нами у контакт і водночас відіграють важливу роль у формуванні так званої громадської думки.

Фінджі зробив паузу, немов чекав від Харлана запитань або коментарів. Та Харлан уперто мовчав.

— Відтоді, як близько року тому… біороку тому ми здійснили Зміну Реальності 433-486, серійний номер Ф-2, — вів далі Фінджі, — з’явилися ознаки подібного, небажаного для нас повір’я. Я проаналізував обставини, що породили його, дійшов певних висновків і подав свої рекомендації Раді Часів. Однак Рада Часів відхилила їх, мотивуючи тим, що вони грунтуються на малоймовірних даних. Рада наполягає на тому, щоб підтвердити мої рекомендації прямим Спостереженням. Це надто делікатна справа, й тому я попросив доручити її саме вам, і з цієї ж причини Обчислювач Твісел погодився задовольнити моє прохання. Тоді я вирішив знайти аристократку, яка б жадала працювати у Вічності. Я знайшов її, зробив своєю секретаркою й працював з нею в тісному контакті, аби пересвідчитися, чи підходить вона для нашої мети…

«В тісному контакті! Точно сказано», -» подумав Харлан.

Його гнів був спрямований не так проти жінки, як проти самого Фінджі.

— Вона підходить нам з усіх поглядів, — провадив далі Фінджі. — Ми її негайно повернемо в Час. Поселившись у її домі, ви матимете нагоду вивчати життя людей її кола. Тепер ви розумієте, для чого я взяв її сюди на роботу й чому хочу, щоб ви пожили в неї?

— Я вас чудово розумію, запевняю вас, — відповів Харлан, не приховуючи іронії.

Попередня
-= 19 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!