Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

Після десяти марних спроб капсула знову зупинилася на 100 000. Ні на одне Сторіччя далі.

Треба замінити капсулу! Хоча навряд чи це поможе.

В мертвотній титлі 100 000-го Сторіччя Ендрю Харлан вийшов із капсули й навмання вибрав нову капсульну шахту.

За хвилину, тримаючи руку на пусковому важелі, він уп’явся очима в цифру 100 000, хоч уже знав, що йому не пробитись.

Харлана охопила лють. І треба ж було, щоб отак несподівано спостигло лихо! Саме тепер, коли йому вже всміхалася доля. Прокляття тієї фатальної помилки нависало над ним.

Він рвучко перевів важіль на максимальну швидкість, у минуле. Принаймні в одному напрямку він міг рухатися, шлях у минуле був вільний.

Нойс відгороджена від нього бар’єром, вона поза його досяжністю — що вони ще йому можуть зробити? Що йому втрачати, чого боятися?

Він вистрибнув із капсули в 575-му й, ні від кого не ховаючись, нехтуючи всім світом, попростував до бібліотеки Сектора. Тут він узяв те, що хотів, і навіть не озирнувся — стежать за ним чи ні. Хіба тепер не один біс?

Харлан повернувся у капсулу й знову рушив у минуле.

Він достеменно знав, що йому робити. Харлан глянув на великий годинник, який показував біочас і номер однієї з трьох робочих Змін біодоби. Фінджі зараз, очевидно, вдома в своїй квартирі, а це якраз те, що треба.

Прибувши в 482-е, Харлан відчув, що в нього підскочила температура. Рот був сухий і ніби натоптаний ватою. Списало у грудях. Але він притискував ліктем приховану під сорочкою зброю: холодний доторк металу був єдиним відчуттям, з яким варто рахуватися.


Обчислювач Гоббі Фінджі глянув на Харлана, і його подив поступово змінився тривогою.

Харлан мовчки дивився на нього, чекаючи, поки тривога в очах Обчислювача перейде в страх. Він спроквола обернувся, ступив кілька кроків й опинився між Фінджі й відеофоном.

Фінджі був голий до пояса. На грудях в нього виднілись поодинокі волосинки; груди були пухкі, схожі на жіночі. Опасисте черево нависало над поясом.

Харлан з утіхою подумав, що вигляд у Фінджі далеко не шляхетний, а скоріше огидний. Що ж, так навіть краще.

Він засунув правицю під сорочку й стис руків’я зброї.

— Не поглядайте на двері, Фінджі, — остеріг Харлан. — Сюди ніхто не ввійде. Вам треба зрозуміти, що ви маєте справу з Техніком. Ви хоч знаєте, що це означає?

Голос Харлана звучав глухо. Його лютило, що в очах Фінджі не було страху, а тільки тривога. Обчислювач узяв сорочку й мовчки почав одягатися.

Харлан провадив далі:

— Чи знаєте ви, Фінджі, які переваги має Технік? А втім, звідки вам знати? Ви ніколи не були Техніком — де вже вам їх оцінити! Всі відвертаються від Техніка й намагаються не помічати, куди він іде і що робить. Я, наприклад, можу завітати до бібліотеки Сектора й узяти там усе, що мені заманеться, поки бібліотекар сидить із заклопотаним виглядом, увіткнувшись носом у свої папери й удаючи, ніби нічого не помічає. Я можу пройтися житловими коридорами 482-го, й усі зустрічні відводитимуть очі, а потім присягатимуться, що не бачили мене. Не помічати Техніків стало звичкою Вічних. Отже, як бачите, я можу чинити все що завгодно і йти куди мені заманеться. Я можу також удертися до приватного помешкання Обчислювача, який очолює Сектор, і під дулом пістолета змусити його сказати правду. Ніхто не зупинить мене.

Вперше після приходу Харлана Фінджі озвався:

— Що ви там тримаєте?

— Зброю, — сказав Харлан і вийняв з-під сорочки руку із затиснутим пістолетом. — Упізнаєте?

Дуло пістолета тьмяно поблискувало й на кінці переходило в гладенький розтруб.

— Якщо ви тільки вб’єте мене… — почав Фінджі.

— Не вб’ю, не бійтеся, — сказав Харлан. — Під час минулої нашої зустрічі у вас був анігілятор. Це не анігілятор. Цю зброю винайшли в одній із Реальностей 575-го. Її вилучили з Реальності. Паскудна річ, скажу вам. Нею можна вбити людину, а за низького випромінювання енергії уражати больові центри нервової системи й викликати параліч. Її називають — точніше називали — нейронним випромінювачем. Працює безвідмовно. Я перевірив на собі. — Харлан показав скарлючений мізинець. — Дуже неприємне відчуття, повірте мені.

Фінджі занепокоєно зіщулився.

— Заради Часу, чого вам від мене потрібно?

— Я вимагаю розблокувати капсульні шахти в 100 000-му.

— Розблокувати шахти?

— Не клейте із себе дурника. Вчора ви розмовляли з Твіселом. А сьогодні всі шахти заблоковано. Я хочу знати, що ви сказали Твіселові. Я хочу знати, що ви встигли накоїти після тієї розмови і які ваші подальші наміри. Побий мене Час, Обчислювачу, коли ви не скажете мені правди, я скористаюся випромінювачем. Ви пошкодуєте, якщо сумніваєтесь у моїх словах.

Попередня
-= 46 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!