Слава ЗСУ!

за допомогою атбашу розкрили знамениту таємницю Шешача. Багато років учених бентежили посилання в Біблії на місто із назвою Шешач. Такого міста немає на жодній карті і в жодних інших документах, але його неодноразово згадують у Книзі пророка Єремії — цар Шешача, місто Шешач, народ Шешача. Урешті- решт, хтось із учених спробував розшифрувати це слово за допомогою атбашу, і результат виявився приголомшливий. З’ясувалося, що Шешач — це’ слово-код, яке означає інше дуже відоме місто. Процес розкодування був простий.
«Шешач» на івриті пишеться БЬ-БЬ-К.
Якщо застосувати принцип дзеркальної заміни, то «8Ь-8Ь-К» перетворюється на «В-В-Ь>.
«В-В-Ь» на івриті означає «Вавилон».
Виявилося, що загадкове місто Шешач — це Вавилон, і вчені кинулися заново досліджувати біблійні тексти. Вже за кілька тижнів у Старому Завіті знайшли інші слова, закодовані за допомогою атбашу, які відкрили безліч прихованих значень, що про них учені раніше навіть не здогадувались.
— Ми вже близько, — прошепотів Ленґдон, не спроможний приховати хвилювання.
— За якихось кілька дюймів, Роберте, — сказав Тібінґ. Він обернувся до Софі й усміхнувся. — Ви готові?
Вона кивнула.
— Що ж, Бафомет на івриті без голосних пишеться В-Р-У-М-ТЬ. Тепер просто застосуємо вашу матрицю заміни, щоб одержати із цих літер жаданий пароль.
Ленґдон відчув, як шалено в нього калатає серце. В-Р-У-М-ТЬ. В ілюмінатори вже яскраво світило сонце. Він подивився на табличку і почав повільно підбирати літери. В — це ЭЬ... Р — це V...
Тібінґ сяяв, наче школяр перед різдвяними канікулами.
— І атбаш дає нам... — Він замовк на півслові. — Боже милосердний! — Лі' сполотнів.
Ленґдон різко підняв голову.
— Що сталося? — стривожилась Софі.
— Ви не повірите. — Тібінґ подивився на Софі. — Особливо ви.
— Ви про що? — запитала вона.
— Це... геніально, — прошепотів він. — Просто геніально! —
Тібінґ знову щось написав..— Фанфари, будь ласка. Ось вам ваш 1 пароль. — І він присунув до них аркуш. ;
Софі наморщила чоло.
— Що це?
Ленґдон теж не впізнав цього слова.
У Тібінґа від хвилювання тремтів голос.
— Це, друже, насправді давнє слово мудрості.
Ленґдон прочитав іще раз. «Як давнє слово мудрості знайти».
І наступної миті все зрозумів. Такого він не чекав.
— Давнє слово мудрості!
Тібінґ сміявся.
— Буквально!
Софі подивилась на слово, тоді на криптекс. Вона одразу побачила, що Ленґдон із Тібінґом випустили з уваги одну серйозну деталь.
— Стривайте! Це не може бути паролем, — заперечила вона. — На криптексі немає символу «8Ь». Тут звичайний латинський алфавіт.
— Прочитай це слово, — порадив Ленґдон. — І пам’ятай дві речі. В івриті символ, що позначає літеру «БЬ», може читатися і як «Б», залежно від діалекту. А літеру «Р» можна вимовляти як «Б».
«БУТУА?» — спантеличено подумала вона.
— Геніально! — повторив Тібінґ. — Літера «уау» часто замінює голосний «о»!
Софі ще раз подивилась на літери, намагаючись прочитати вголос.
С...о...ф...і...я
Вона чула свій голос і не могла повірити в те, що вимовила.
— Софія? Так пишеться «Софія»?
Ленґдон радісно закивав.
— Так! Грецькою «Софія» означає «мудрість». Твоє ім’я, Софі, — це буквально «слово мудрості».

Раптом Софі страшенно засумувала за дідусем. «Він зашифрував наріжний камінь Пріорату моїм ім’ям». Горло стиснув спазм. Усе було так просто і досконало. Але, подивившись на п’ять дисків криптекса, вона збагнула, що є ще одна проблема.
— Але зачекайте... у слові «Sophia» шість літер.
Тібінґ не переставав усміхатись.
— Подивіться уважніше на вірш. Ваш дідусь написав «Давнє слово мудрості»
— То й що?
Тібінґ підморгнув їй.
— Давньогрецькою «мудрість» пишеться як «S-O-F-1-А».
Розділ 78
Схвильована, Софі взяла криптекс і почала підбирати потрібні літери. «Як давнє слово мудрості знайти». Ленґдон із Тібінґом затамували подих.
Б...О...Б...
— Обережно! — заблагав Тібінґ. — Прошу вас, дуже обережно.
...І...А
Софі повернула останній диск.
— Що ж, — прошепотіла, глянувши на чоловіків, — тепер спробуймо відкрити.
— Пам’ятай про оцет, — схвильовано шепнув Ленґдон. — Обережно.
Софі знала: якщо цей криптекс такий самий, як ті, що вона відкривала в дитинстві, то треба лише взяти його за два кінці і легко потягти в різні боки. Якщо диски розташовані як належить, то один кінець циліндра просто зісковзне, приблизно як кришечка об’єктива, і можна буде витягнути зсередини аркуш папірусу, обгорнутий довкола флакона з оцтом. Однак якщо пароль вибраний неправильно, то від спроби відкрити криптекс зрушиться малесенький важіль усередині. Він повернеться вниз,