Слава ЗСУ!

Софі усміхнулась.
— Тому що мудрий да Вінчі це передбачив. Криптекс має таку конструкцію, що, коли спробувати відкрити його силою, інформація знищується. Дивися. — Софі обережно витягла циліндр зі скриньки. — Інформацію, яку збиралися заховати в криптекс, записували на папірусі.
— Не на пергаменті?
Софі похитала головою.
— На папірусі. Знаю, пергамент з овечої шкіри міцніший і був поширеніший у ті часи, але тут мав бути папірус. Що тонший, то краще.
— Зрозуміло.
— Перш ніж сховати папірус до криптекса, його обмотували довкола тонкого скляного флакона. — Вона легенько струснула криптекс, і рідина всередині забулькала. — Флакона з рідиною.
— Із чим конкретно?
Софі усміхнулась.
— З оцтом.
Ленґдон спочатку не зрозумів, але вже за мить закивав.
— Геніально!
Оцет і папірус! Якби хтось вирішив відкрити криптекс силою, скло розбилося б і оцет швидко роз’їв би папірус. Доки зловмисник дістався б до таємного послання, те перетворилося б на мокру безформну масу.
— Як бачиш, — сказала Софі, — єдиний спосіб добути зсередини інформацію — знайти пароль із п’яти літер. Якщо ж ми маємо п’ять дисків, на кожному по двадцять шість літер, то це означає двадцять шість у п’ятому степені... — вона швидко підрахувала, — приблизно дванадцять мільйонів варіантів.
— Добре, — сказав Ленґдон із таким виглядом, наче в нього в голові одночасно виникло дванадцять мільйонів питань. — А що там, на твою думку, за інформація?
— Що б там не було, очевидно, дідусь понад усе хотів зберегти це в таємниці. — Вона замовкла, закрила скриньку і задивилась
на троянду на кришці. Щось не давало їй спокою. — Ти, здається сказав, що троянда — це символ Грааля?
— Саме так. У символіці Пріорату троянда і Грааль — це синоніми.
Софі спохмурніла.
— Дивно, бо дідусь завжди казав, що троянда символізує таємницю. Він, бувало, вішав троянду на двері свого кабінету вдома, коли мав конфіденційну розмову по телефону і не хотів, щоб я його турбувала. Мені він казав робити так само.
«Сонечко, — казав їй дідусь, — замість того, щоб замикатися одне від одного, ми можемо просто вивішувати на двері троянду — la fleur des secrets — коли не хочемо, щоб нас турбували. Так ми вчимося поважати одне одного й довіряти одне одному. Вивішувати троянду — це давній римський звичай».
— Sub rosa, — мовив Ленґдон. — Римляни вивішували троянду на двері, щоб показати, що зустріч конфіденційна. Учасники зустрічі розуміли: все, що говориться під трояндою — або sub rosa — має залишитися таємницею.
Ленґдон швидко пояснив, що асоціювання троянди з таємничістю було не єдиною причиною, чому Пріорат зробив її символом Грааля. Rosa rugosa, один із найдавніших видів цієї рослини, мала п’ять пелюсток і п’ятикутну симетрію, так само як зірка- дороговказ Венера, що пов’язувало її з жіноцтвом. Крім того, троянда була тісно пов’язана з поняттям «правильного напряму» і пошуком курсу. Роза компаса допомагала мандрівникам орієнтуватися, так само як і лінії рози, аби довготи, на картах. Тому троянда була символом, що говорив про Грааль на багатьох рівнях — таємниця, жіноцтво і провідництво — чаша жіночності і зірка-дороговказ, яка вела до таємної істини.
Коли Ленґдон закінчив розповідь, його обличчя раптом напружилося.
— Роберте? З тобою все гаразд?
Він не зводив очей зі скриньки трояндового дерева.
— Sub... rosa, — прошепотів із якимсь благоговійним страхом на обличчі. — Не може бути. \
-Що?
Ленґдон повільно відірвав погляд від скриньки і подивився на Софі.
— Під знаком Троянди, — вимовив він. — Цей криптекс... Здається, я знаю, що це таке.
Розділ 48
Ленґдон сам насилу вірив у своє припущення, але якщо врахувати, хто їм дав кам’яний циліндр, як він його дав, та ще й оцю інкрустацію у вигляді троянди, то напрошувався лише один висновок.
«Я тримаю в руках наріжний камінь Пріорату Сіону.
Легенда говорила про це дуже чітко.
Наріжний камінь — це камінь із кодом, що лежить під знаком Троянди».
— Роберте! — Софі здивовано дивилась на нього. — Що з тобою?
Ленґдон зробив зусилля й зібрався з думками.
— Скажи, дідусь колись розповідав тобі про так званий la clef de vo?te?
— Ключ до сховища?
— Ні, це дослівний переклад. Clef de vo?te — це поширений архітектурний термін. Слово vo?te у ньому означає не банківське сховище, а склепіння в арці.
— Але хіба бувають ключі до склепіння?
— У певному розумінні так. Кожна арка з каменю має нагорі центральний клиноподібний камінь, що змикає обидві частини й несе вагу всієї конструкції. В архітектурному розумінні цей камінь — ключ до склепіння. Архітектори називають його наріжним каменем. — Ленґдон замовк, бо хотів переконатися, що Софі зрозуміла.
Софі знизала плечима і ще раз подивилась на криптекс.