Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Комета прилітає

— Страшенно дякую, але мені щойно спало на думку, що накопичувати надто багато власності небезпечно…

Хропусь, який увесь той час писав щось у своєму зошиті, підвівся і сповістив:

— Якщо маєш справу з кометою, найважливіше не затримуватися понад міру в крамниці, вишукуючи всякий непотріб. Чмиху! Ану допивай свій лимонад!

Чмих запопадливо перехилив цілу пляшку, лимонад потрапив йому не в те горло, почулися чудернацькі звуки і червоне питво фонтаном пирснуло на килим.

— Я виблював! — вигукнув він з докором.

— Отак у нього завжди, — пояснив Мумі-троль. — То, може, рушаймо!

— Скільки все це коштує? — поцікавився Хропусь.

Бабуня заходилася підраховувати, а доки вона рахувала, Мумі-троль раптом згадав, що у нього немає грошей.

Запитально звівши вгору одну брову, він обвів поглядом друзів і відразу збагнув, що й у їхніх кишенях гуляє вітер. Яка ганьба!

— 40 пенні за зошит і 34 пенні за лимонад, — бурмотіла Бабуня. — Зірка коштує 3 марки, а люстерко — 5, бо воно оздоблене рубінами. Разом 8 марок 74 пенні.

Усі мовчали, немов води у рот понабирали. Хропся з важким зітханням поклала на ляду дзеркальце, а Мумі-троль заходився розв’язувати вузлик на стрічці з медаллю. Чмих з жалем дивився на мокру від виблюваного лимонаду пляму на килимі. Хропусь напружено розмірковував: зошит, у якому вже зроблено записи, зріс чи впав у ціні?..

Бабуня позирала на них поверх окулярів.

— Ага, любі дітоньки, — згадала вона, — є ще старі штани, які коштують саме 8 марок, але ж Нюхмумрик від них відмовився. Отож, ми квити, і вам зовсім нічого не треба платити.

— Це правда? — здивувався Мумі-троль.

— Звичайно, правда, — підтвердила Бабуня. — Штани ж у мене залишаються…

Хропусь спробував подумки провести розрахунки, але йому не вдалося. Тому він усе записав до зошита і полічив у стовпчик:

Зошит — 40 пенні

Лимонад (виблюваний) — 34 пенні

Медаль — З марки

Люстерко (з рубінами) — 5 марок

Сума: 8 марок 74 пенні

Штани — 8 марок

8 = 8

решта: 74 пенні.

— Дійсно, — здивувався Хропусь. — Усе сходиться…

— Але ще залишається 74 пенні, — зауважив Чмих. — Вони належаться нам?

— Не будь дріб’язковим, — охолодив його Нюхмумрик. — Квити то квити…

Друзі низько вклонилися Бабуні, а Хропся присіла у глибокому реверансі. Уже на порозі вона запитала:

— Чи далеко до танцювального майданчика?

— Та ні, — відповіла Бабуня. — Два кроки… Однак танці починаються щойно зі сходом місяця.


Вони вже далеко зайшли у ліс, коли Мумі-троль зненацька зупинився:

— Дерновий дах крамнички не дуже надійний, — мовив він. — Може, візьмімо Бабуню зі собою, — заховаємо у нашій печері?

— У моїй печері, — виправив Чмих. — Я побіжу й запитаюся?

— Біжи! — погодився Нюхмумрик.

Чмих рвонув назад, тільки п’яти замиготіли, а решта сіли на узбіччі стежки зачекати на нього.

— А ти вмієш танцювати отой новий танець?.. Та ти знаєш… як він там називається? — запитала Хропся.

— Ні, не знаю, як називається, — відповів Мумі-троль. — Мені подобається вальс.

— Ми не встигнемо потанцювати, — озвався Хропусь. — Гляньте на небо…

Усі підвели голови (окрім Хропсі).

— Вона виросла, — ствердив Нюхмумрик. — Учора була завбільшки з мурашине яєчко, а нині — як апельсин. Мені навіть здається…

— А танґо умієш танцювати? — урвала Нюхмумрика Хропся. — Один крок убік і два назад…

— Ніби неважко, — кивнув Мумі-троль.

— Люба сестричко з курячими мізками! — роздратовано втрутився Хропусь. — Ти хоч коли-небудь думаєш про серйозні речі?

— Ми розпочали розмову з танців, — наполягала на своєму Хропся, — а ти раптом заговорив про комети. Я лише продовжую тему розмови…

Засперечавшись, брат із сестрою вмить змінилися в кольорі. Невдовзі повернувся Чмих.

— Вона не хоче! — крикнув ще здалеку. — Казала, що заховається у льоху, де зберігається варення. Але просила всіх вітати, дякувала за запрошення і передала для кожного по солодкому льодяникові.

— Сподіваюся, ти не випрошував у неї ласощі? — закралася підозра у Мумі-троля.

— Та ніколи в житті! — праведному обуренню Чмиха не було меж. — Бабуня ж винна нам іще 74 пенні, от і вирішила на ту суму дати льодяників. А я лише погодився з нею, що так буде справедливо!

Отож друзі помандрували далі, і стежка помандрувала з ними теж. Потемніле сонце сховалося за ялицями, пішло на спочинок за край неба. Натомість зійшов місяць, на диво тьмяний і аж наче блідо-зелений.

Попередня
-= 19 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 12.

Останній коментар

Richardbraky 13.07.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


MalvinNum 12.07.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Juliaantj 12.07.2024

What's the process for altering my password?
Is it possible for me to set up a new username and password?
Your assistance is required.
Thanks in advance.


Додати коментар