Слава ЗСУ!

- Скоро дізнаємося.

- Сподіваюся, що з ним все буде добре.

- Звичайно, з ним все буде добре. Він селен, лісовики його вилікують, я упевнений.

- Так ти правий, він сильний.

- Не потрібно, зневірятися, скоро зустрінемося з Дагорденом. Він все нам розповість. Вони трохи помовчали, а потім заговорили вже не на такі сумні теми.

- Знаєш, я сьогодні спатиму міцно.

Не ти одна. Лея посміхнулася.

- Ось розведемо вогнище, приготуємо вечерю. І нарешті, поспимо.

- У мене таке відчуття, ніби я не спав три доби.

Тут позаду, десь далеко почулися голоси. Грізні і хрипкі. Друзі зупинилися, і прислухалися. Раптом поруч почулося гарчання.

- Вандары - сказав Чейз.

- Що робити?

- Бігти.

Вони кинулися стрімголов вперед.

- Дістанемося до річки. На тій стороні зможемо передихнути - сказав він дівчині, яка вже зменшувала швидкість. Небо потихеньку затягнуло хмарами. Це злегка стривожило парочку. Вони бігли важко дихаючи. Несподівано Чейз потягнув дівчину за руку. Вона беззастережно пішла за ним. Друзі вибігли на берег.

- Куди тепер? - запитала Лея.

- Туди - друг вказав на камені праворуч від них. Дівчина перша вбігла на них, услід хлопець.

- Стрибай! - закричав Чейз, коли стріла просвистала над головою. І вони обоє стрибнули в прохолодні води Айнура.

Течія була слабкою, тому їм вдалося швидко перетнути річку. Чейз допоміг Лее піднятися на камені на протилежній стороні. Коли хлопець теж вліз, він наклав на річку заклинання. " ВОНДАРИМ ИГОЛ ДЭ ФРАНД" течія річки тугіше прискорилася. Ще одна стріла пролетіла над головою. Хлопець узяв подругу за руку і побіг в гущавину лісу. Через годину вони зупинилися, щоб передихнути.

- Хто це були?

- Судячи з голосів Гобліни і Вандары. Вони якось нас учули.

- Як думаєш, вони перебралися на цю сторону?

- Сумніваюся, вони занадто слабкі, щоб протистояти течії. Випивши трохи води, і продовжили шлях. Далі вони йшли неспішно і уважно прислухалися. Ближче до вечора вже була видна долина. І коли сонце ледве торкнулося лінії горизонту, друзі підійшли до місця призначення. На пагорбі під величезним деревом сидів Дагорден біля вогнища і палив трубку.

Побачивши друзів, він помахав їм рукою. Коли парочка підійшла до вогнища чарівник посміхнувся.

- Як дойшли?

- З проблемами, але добралися, - відповів Чейз.

- Ти краще скажи як там Арден?

- Все добре не хвилюйтеся. Він вже йде на поправку. Через пару днів буде як новенький.

- Слава Богам - полегшено зітхнула дівчина.

- Я ж говорив, що з ним все буде в порядку - відповів Чейз.

- А можна детальніше про ваші проблеми на шляху сюди?

- Нічого особливого. Йшли уздовж струмка, біля гранітного каменю перейшли струмок...

- Чому?