Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Lux perpetua

— Пропоную перейти до справ, — кисло промовив Бедржих. — Час підганяє.

— Тож бережімо, — погодився службовець, — час і слова. Час — це гроші, a verbis ut nummis utendum est[68]. А говорити нам усе-таки про гроші. У повітрі запахло війною, a nervus belli pecunia[69]. Тож я слухаю, пане зі Стражниці. Які очікування стосовно пекунії в гейтмана Прокопа, верховного справці військ Табора? На яку суму оцінив Табор свої потреби? Яка сума вас задовольнить?

— Сто тисяч кіп празьких грошів.

Службовець погладив гладко виголене підборіддя.

— Це немало. Скажу більше: це багато.

— Гейтман Прокоп пропонує, щоб Компанія розглядала це як інвестицію.

— Війна, — відповів службовець, — занадто ненадійна річ, щоб залучати до неї такий великий капітал, сподіваючись на майбутні прибутки. Така інвестиція не може розглядатися ще й з моральних та етичних причин. Компанія Фуггерів, наче дружина Цезаря, повинна дбати про свій імідж і репутацію. Отже, залишається позика. Конфіденційний кредит. Ми надамо вам кредит, ви його виплатите… Скажімо, протягом трьох років. Звичайно, з процентом. Процент, ясна річ, буде високий. Але безготівковий.

— Це означає, - підняв брови Бедржих, — без готівки?

— Так, воно саме це і означає. Безготівковий — тобто без готівки. Наданий кредит ви виплатите за номінальною вартістю. А відсотки — у вигляді послуг.

— Яких?

— Не пізніше, ніж через рік, — почав після напруженої мовчанки службовець Фуггерів, — ви вирушите з великим рейдом на Саксонію. Так складається економічна, політична та воєнна ситуація. Експедиція матиме головною мірою грабіжницький характер, та не менш важливими будуть її другорядні цілі: експорт революції, пропаганда і нагнітання страху, а ще — розгромити ворожу економіку, зламати бойовий дух ворога і зруйнувати плани щодо чергового хрестового походу на Чехію.

Бедржих не прокоментував, його обличчя не здригнулося. Але очі промовили багато.

— З огляду на масштаб заходу, — вів далі службовець, — Табор укладе союз із Сирітками і Прагою. Углиб Саксонії ви ввійдете, як неважко здогадатися, через Рудні гори, долиною Ельби вирушите на Дрезден і Мейсен. І там розпочнете виплачувати відсотки за кредитом, який вам надасть Компанія. Шляхом послуг. У вас бувають проблеми із запам'ятовуванням, пане зі Стражниці?

— Не буває.

— Це добре. Послуга перша: знищите скляну гуту в Гласхутте.

— Ага. Вона, як здогадуюся, належить конкурентам?

— Не здогадуйтеся, пане Бедржиху, бо це не гра в загадки. І не жодна інша близька за характером народна забава. Далі: у Ленгефельді є копальня залізної руди. Ви знищите кола і кінні приводи, що використовуються для відведення води, черпаки, промивні решета, роздрібнювачі і ступи для дроблення породи, молоти…

— Хвильку. Ще раз. Що ми маємо там знищити?

— Усе, — усміхнувся самими губами службовець Компанії Фуггерів.

— Ясно.

— У рамках дальших послуг, — голос службовця був холодним і безпристрасним, — зруйнуєте шахту копальні в Гермсдорфі, плавильну піч, фришувальню і всі горни. Знищите копальню срібла у Марієнберзі. Копальню вугілля у Фрейталі. І копальню олова в Альтенберзі. Запам'ятаєте?

— Авжеж.

— Чудово. Якщо Табор погодиться на умови, сто тисяч кіп грошів вам буде доставлено протягом місяця. Це все, пане зі Стражниці. Прошу передати гейтманові Прокопу вирази пошани. А пана фон Беляу я попрошу залишитися. У мене до нього два слова. Приватно.

Бедржих поклонився, кинув на Рейневана неприязний погляд. 1 вийшов.

— Твої справи у Вроцлаві складаються не найкраще, — почав службовець, як тільки вони залишилися віч-на-віч. — Я знаю, що ти покладав надії на вівтариста, котрого звати отцем Феліціяном. Ці надії марні. Вівтарист тобі не допоможе, він сам потрапив у халепу, з якої йому нелегко буде викараскатися. Будь-який контакт із ним зараз рішуче протипоказаний. Рішуче протипоказані також візити до Вроцлава. І до прилеглих місцевостей — у широкому розумінні.

— А Феліціян що-небудь дізнався про…

— Ні, - перебив службовець. — Ні він, ані будь-хто інший.

— Що з моїми друзями? Вони в безпеці? Я можу бути за них спокійним?

— Ніхто, — відповів службовець, — не є в безпеці в наші часи. А таку розкіш, як спокій, не можуть собі дозволити навіть найсильніші світу цього. Я можу тільки повідомити тебе, що Ґрабіса Гемпеля на прізвисько Аллердінгс, у Вроцлаві нема, він зник, виїхав, місце перебування невідоме. А аптекаря Чібульку ніхто з тобою не пов'язує. І не пов'яже. Щодо цього покладися на Компанію.


  68 Слова слід витрачати {так само ощадливо} як гроші (лат.).

  69 Гроші — нерв війни (лат.).

Попередня
-= 86 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!