Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Мафія і Україна

Державний Фондовий Банк має державних векселiв на 42 мiльярди доларiв. Але ж тi 42 мiльярди доларiв НЕ є власнiстю ДФБ, а власнiстю уряду США, бо уряд подарував їх ДФБ. Так уряд США за свої власнi грошi платить ДФБ рiчно самих вiдсоткiв 1.700.000.000 доларiв. Самозрозумiло, платить з кишенi платникiв податкiв. Люднiсть США заплатила за останнi пiвсторiччя ДФБ самих лише вiдсоткiв понад 310.5 мiльярдiв (за позику 42 мiльярди) доларiв. Тепер платить рiчно лише вiдсоткiв понад 12,2 мiльярди доларiв. А 1913 року ввесь державний борг США був лише 2 мiльярди доларiв, а 1965 року став 325 мiльярдiв доларiв. Державний Фондовий Банк мав 1930 року майна на 5 мiльярдiв доларiв, а 1950 року — на 40 мiльярдiв доларiв.

Таке неймовiрне, нечуване в iсторiї лихварство тяжко зрозумiти, тож наведiм конкретний приклад. Уряд США потребує позичити, скажiмо, 50.000 доларiв. Вiн позичає у Державного Фондового Банку, видаючи йому свої векселi, звичайно пiд 4 %. Пiд запоруку тих урядових векселiв Державний Фондовий Банк одержує вiд уряду безплатно 50.000 паперових доларiв. Маючи цi 50.000 доларiв, ДФБ пiд їх забезпеку має право видати позик iншим банкам на 1.500.000 доларiв. Тi банки заплатять ДФБ вiдсотки за 30 рокiв 2.700.000 доларiв. За 30 рокiв уряд виплатить свої 4 %-i векселi, заплативши тi позиченi 50.000 доларiв i вiдсоткiв за 30 рокiв 60.000 доларiв. Так на 50.000 доларовiй позичцi Державний Фондовий Банк заробляє за 30 рокiв 2.810.000 доларiв. А тi ж 50.000 доларiв фактично були грошi уряду США, а не Державного Фондового Банку. Чи можна уявити бiльше i нахабнiше шахрайство? Чи Парламент та Сенат США не розумiють цього грабунку?

Мiльйонер Генрi Форд казав: "Наше суспiльство не розумiє грошової економiки банкiв. Якби зрозумiло, то негайно зробило би революцiю".


60. Там переховується золото, що належить свiтовим банкiрам, хоч формально — США. Там лежить 65 % всього золота у свiтi.

61. Одною з найголовнiших причин чому свiтове жидiвство проголосило ще 1934 року вiйну А. Гiтлеровi було те, що вiн вiдкинув забезпечення паперових грошей золотом, а запровадив забезпечення виробництвом всiлякого краму.

62. Вiн створив два: тютюновий i гумовий.

63. Захiднi були бiльш незалежнi вiд Нью-Йорка, ніж схiднi.

VIII. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Якщо не брати до уваги дати 1.10.1914 р.64, то фактично Другу свiтову вiйну розпочало у липнi 1933 року свiтове жидiвство. Перед 1933 роком побита Нiмеччина лежала спаралiзована економiчно i полiтично. В Нiмеччинi розпаношувався комунiзм. У Баварiї був комунiстичний уряд. Отже, нiякої загрози СРСР не було. Та 1933 року до влади в Німеччинi прийшов А. Гiтлер65. Московщина перелякалася.

Перелякалося також i свiтове жидiвство. Воно поквапно скликало ще в липнi 1933 року до Амстердама свiтову жидiвську нараду, щоби обмiркувати створення свiтового, всебiчного бойкоту Нiмеччинi. Нарада обмiркувала способи економiчної вiйни проти Нiмеччини i ухвалила закласти свiтову жидiвську Економiчну Раду, яка мала керувати тою вiйною. На голову її вибрали Самуїла Онтермеєра з Нью-Йорка. Ухвалено притягнути до бойкоту Нiмеччини увесь свiт. Внаслiдок такої ухвали гiтлерiвська партiя росла в Нiмеччинi щогодини, i А. Гiтлер не потребував пiд'юджувати нiмцiв проти жидiв.

Два мiсяцi по тiй жидiвськiй нарадi президент Ф. Рузвельт поквапно визнав комунiстичний уряд СРСР.66 Іншими словами, вiн почав готуватися до вiйни з Нiмеччиною. До речi, гiтлерiвська партiя офiцiйно називалася нацiонал-соцiалiстичною i справдi мала у своїй програмi чисто соцiалiстичнi пункти. А лад своєї партiї та її способи працi, разом iз терором, А. Гiтлер змавпував докладно з КП СРСР.

Президент Ф. Рузвельт почав вiйну вже 5.10.1934 р. Тодi вiн у своїй промовi у Чикаґо вимагав "карантину" проти Нiмеччини. I той "карантин" вiн розпочав, дуже збiльшивши ввiзне мито на німецький крам (деякi товари нацiнювалися аж на 75 % їхньої вартостi). Великi банки США, власниками яких були жиди, робили всiлякi бiржовi шахрайства, щоб знизити вартiсть нiмецьких грошей. Крiм жидiв цей "карантин" гаряче вiтали й комунiсти. Голова КП США А. Бровдер обiцяв урядовi 100 %-ну пiдтримку. Кандидат на заступника президента Г. Трумен писав: "Я вiтаю пiдтримку А. Бровдера, чи будь-кого iншого, хто допоможе вибрати Ф. Рузвельта на президента".

Нiмеччина пропонувала ще 1937 року, а потiм знову 1938 р. розпочати переговори, щоби прийти до якогось порозумiння. Президент Ф. Рузвельт не лише вiдкинув будь-якi переговори, але й вiдкликав 1938 року посла США з Берлiна. Нiмеччина була примушена вiдкликати свого посла з Вашинґтона. А. Гiтлер одержав добрий доказ того, що "Гармати потрiбнiшi нiж масло". Цi дворазовi нiмецькi пропозицiї мирно полагодити стосунки мафiя затримала в таємницi, не подала iнформацiї про них до часописiв. Аж по вiйнi Парламентська комiсiя знайшла цi документи в архiвi й оприлюднила їх.

Попередня
-= 108 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.

Останній коментар

Buriakvova 20.08.2014

Комуняку - на геляку!


Додати коментар