Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Мафія і Україна

Пункт 1-ий роздiлу I-го статуту ООН каже: "…полагоджувати мирними засобами мiжнароднi суперечки". А пункт 43 каже: "Всi члени ООН мусять на заклик Ради Безпеки дати Радi свої вiйська, щоб утримати мир i безпеку".

Пункт 2-ий статуту каже: "Нiчого в цьому статутi не дає права ООН втручатися в домашнi справи держав, членiв ООН". А в наступному пунктi написано: "… Але ця засада не забороняє вжити примусових заходiв, зазначених у VII роздiлi".

У пунктах 3-ому та 4-ому II-го роздiлу статуту написано: "Всi члени ООН мусять полагоджувати свої суперечки мирними способами i такими засобами, щоб мiжнародний мир, безпека i справедливiсть не були порушенi. Всi члени мусять стримуватися у своїх мiжнародних стосунках вiд застосування вiйськової сили чи економiчного тиску супроти непорушностi кордонiв чи полiтичної незалежностi кожного члена-держави". А як члени ООН полагоджували суперечки в Кореї, у В'єтнамi, в Конґо, Родезiї, Пiвденнiй Америцi, у Чехословаччинi, Мадярщинi, в Українi, Естонiї, Латвiї, Литвi та в iнших державах?

Пункт 39 каже: "Рада Безпеки має визначати, чи є небезпека мировi, чи нема. I ця Рада має ухвалювати заходи проти тої небезпеки". Чи ця Рада ухвалила, що є небезпекою мировi у вищезгаданих державах?

Пункт 46-ий каже: "Якi саме слiд застосувати заходи, чи використати вiйсько — визначає Рада Безпеки з Генеральним Штабом ООН". А головою тої Ради та Штабу є завжди москвин. Отже, фактично визначає Московщина. А легковiрнi люди дивуються: чому ООН не застосовує тої сили проти комунiстичних держав, а застосовує лише проти некомунiстичних, як, наприклад, проти нацiональної Катанґи. Дивуються, чому в Кореї та у В'єтнамi американськi генерали мали наказ НЕ перемагати комунiстичного вiйська.

ООН проголосила: "… Пiдкорення народiв пiд чуже панування, їх визиск, заперечення їх основних людських прав — все таке несприйнятне для статуту ООН i загрожує свiтовому мировi та мiжнароднiй спiвпрацi. Треба поробити негайно заходи, щоб народи пiд чужою владою перебрали у свої руки державну владу на своїх землях. I це без жодних застережень i обмежень, а лише вiдповiдно до їхньої, вiльно висловленої волi. Всi народи, без рiзниць раси, вiри, мусять мати повну державну незалежнiсть i волю". Ухваливши таке, ООН вибрала 1954 року на своїх Загальних Зборах постiйну комiсiю, якiй доручили пильнувати, щоб цю ухвалу здiйснювали всi держави, члени ООН. На голову тої комiсiї вибрали… москвина, уповноваженого СРСР.

Мафiозна пропаганда зробила ООН якоюсь "святою святих", єдиною надiєю на мир та добробут у свiтi. Заслiпленi тою пропагандою, легковiри не бачать i не хочуть бачити, що та ООН анi словечком не запротестувала, про дiю i згадувати нема що, проти гноблення мiльйонiв людей у СРСР, проти кривавого придушення Москвою боротьби за народну волю i права людини в Українi, Мадярщинi, Чехословаччинi. Щогiрше! Сама ООН криваво скатувала Катанґу за її бажання волi.

Нема нiчого дивного в тому, що головами ООН завжди були комунiсти, соцiалiсти. Такi були комунiст А. Гiс, соцiалiст шестиколонник Трюґве Лi, соцiалiст, москволюб i поганин У. Тан та iншi. А як їх вибирають — показує вибiр Т. Лi. Його кандидатуру висунув московський шпигун А. Гiс. У попереднiх виборах кандидат-канадець одержав 8 голосiв з усiх 11. Отже, його мали би обрати на голову ООН. Московський посол до США А. Громико загрозив своїм "вето", якщо не виберуть Т. Лi. А щоб його напевно вибрали, то А. Гiс i А. Громико зажадали, щоби вибрали вiдкритим голосуванням, а не таємним, як того вимагає статут ООН. Тож вибрали Т. Лi вiдкритим голосуванням, жодний член ООН не запротестував проти такого порушення статуту ООН. I це називається демократiєю.

Щоби заховати таку "демократичнiсть" ООН, автор статуту ООН А. Гiс запровадив у тому статутi засаду: "Один голос кожнiй державi, малiй чи великiй. Але великi держави мусять давати грошi на дiяльнiсть ООН пропорцiйно до свого багатства". США платять 30 % усього рiчного кошторису ООН. Так за статутом, а фактично США платять бiльше. Наприклад, за 1948–63 роки США дали ООН 1.864.218.000 доларiв, що складає 47 % всiх видаткiв. Решту дали 109 iнших держав, та й то не всi, а заборгували 123.791.131 долар, i ООН мусила позичати. Вона випустила позичкових зобов'язань на 200 мiльйонiв доларiв. США позичили без надiї, що їм вiддадуть 100 мiльйонiв доларiв. СРСР не позичив нiчого. Крiм того, США дали на будову будинку ООН у Нью-Йорку 60 мiльйонiв доларiв. Фактично США дають ООН рiчно 146.200.000 доларiв (це — 43,7 % кошторису ООН). СРСР дає рiчно лише 18.200.000 доларiв (це — 5,4 % кошторису ООН).

У Сенатi США голосували за статут ООН 89 сенаторiв, проти — 2, утрималися 5. Один із тих, що голосували проти, — Дж. Ланджер тодi сказав: "У глибинi моєї душi я передчуваю, що ухвала цього статуту ООН призведе до безперервних вiйн. Я передчуваю, що ухвала оберне в рабство сотнi мiльйонiв людей вiд Польщi до Iндiї, вiд Кореї до Яви та iншi мiльйони на нашiй планетi. У тій ООН ховається велика небезпека i нашiй державi, з нашими вiльними, демократичними установами. Я голосую проти, бо бачу, що статут ООН заперечує Конституцiю США, а тим ми, сенатори, зраджуємо нашу присягу i наших виборцiв".

Попередня
-= 145 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.

Останній коментар

Buriakvova 20.08.2014

Комуняку - на геляку!


Додати коментар