Слава ЗСУ!

ВIДДIЛ ПРОГРАМИ ЮНЕСКО

Керiвник В. Понамарьов, вiд СРСР.

ВIДДIЛ ОСВIТИ

Керiвник Володимир Мартиновський — вiд СРСР. Управитель пiдвiддiлу середньої освiти А. Єґалова, СРСР, початкової освiти — С. Танґiян, СРСР. Технiчної — М. Найман, вiд Югославiї.

ВIДДIЛ НАУК

Керiвник Вiктор Ковда, СРСР. Управитель пiдвiддiлу океанографiї К. Фьодоров вiд СРСР. Наукових дослiджень — А. Савова, вiд Болгарiї. Технологiї — В. Дьяков, СРСР. Середнього Сходу — Я. Снiд вiд Чехословаччини. Пiвденно-Схiдної Азiї — А. Кiрпiчнiков, СРСР.

ВIДДIЛ СУСПIЛЬСТВОЗНАВСТВА

Керiвник Юлiан Гохфiльд — вiд Польщi. Управитель пiдвiддiлу статистики М. Бабич — вiд Югославiї. Товариств — Ґ. Скоров, вiд СРСР.

ВIДДIЛ КУЛЬТУРИ

Керiвник Т. Беляєва — вiд СРСР. Управитель пiдвiддiлу видавництва С. Малер, вiд Мадярщини. Авторських прав — Б. Навроцький, вiд Польщi.

ВIДДIЛ КIНО I РАДIО

Керiвник Б. Соболєв — вiд СРСР.

ВIДДIЛ СЛУЖБОВЦВ

Керiвник Ф. Iванов — вiд СРСР. Управитель К. Пушков — вiд СРСР.

ВIДДIЛ ДОКУМЕНТIВ ТА ВИДАНЬ

Керiвник В. Кiхеєв — вiд СРСР. Головний перекладач В. Бiрюков — вiд СРСР. Перекладач В. Шескiн — вiд СРСР. Рецензор М. Анiсiєнко — вiд СРСР. Планувальник Я. Вранек — вiд Чехословаччини.

Головним iдеологом ЮНЕСКО був англiйський фабiанець, безбожник Дж. Гокслi. ЮНЕСКО видала його велику 8-митомну працю: "До свiтового порозумiння". У 1-iй книзi читаємо: "Учнiв треба навчати такого громадянства, яке дає iдеологiчну основу, що на нiй свiтовий уряд може стояти, аби здiйснити своє завдання. Отже, щоб ту основу збудувати, треба насамперед знищити в учнiв любов до своєї країни та її слави. Треба знищити патрiотизм, цю найбiльшу перешкоду до iнтернацiоналiзму. До цього i спрямована вся дiяльнiсть ЮНЕСКО". Колумбiйський унiверситет у Нью-Йорку видав цю книжку Дж. Гокслi, а ЮНЕСКО перевидала багатьма мовами i продає їх дуже дешево. Задля прикладу подамо тут кiлька думок та iдей з тої книжки.

"…Родина дуже часто зараджує, псує дитину шовiнiзмом (тобто патрiотизмом. — П. Ш.). Перше завдання школи — вiд дитсадкiв починаючи — боротися з цим дикунським забобоном. Вже в дошкiльному вiцi треба навчати дитину думати не низькими нацiональними поняттями, а широкими, свiтовими. Це завдання таке велике, що переходить межi i можливостi самої школи, тому є полiтичною справою. Тепер права учителiв не дозволяють учителям, навчаючи, заглиблюватися в царину полiтики. Ми маємо вплинути на громадську думку, щоб змiнити цей жалюгiдний стан. Учителi мусять мати вiльну руку у вихованнi дiтей"⁹⁵.

"…Ще в дошкiльному вiцi треба призвичаювати дитину до громадських навичок. Задля того треба закладати шкiльнi дитячi громади одного вiку, в яких наочними способами змiцнювати думку дитини, що людина є лише малесенькою частиночкою свiтової величезної громади"⁹⁶.

У 5-iй книжцi "Навчання дiтей молодших за 13 рокiв" читаємо: "За теперiшнiм способом навчання географiї дитину вчать спочатку географiї своєї мiсцевостi, потiм свого повiту, потiм своєї країни. Лише вивчивши географiю своєї країни, починають вивчати географiю сусiднiх країн i наостанку — всiх iнших, свiтову. Цей спосiб помилковий i розминається з нашою (тобто ЮНЕСКО. — П. Ш.) метою. Помилковий, бо вiн виховує i змiцнює в учня помилковий погляд начебто найближча до його дому земля є найважливiша i найлiпша, i, навпаки, найдальша — чужа i гiрша. Це породжує i змiцнює патрiотизм, цю найбiльшу перепону до братерства i об'єднання всього людства, це — джерело взаємного самознищення народiв і воєн. Цей спосiб треба змiнити на протилежний. Географiю треба починати вчити вiдразу свiтову. У дошкiльному вихованнi оповiдати маленьким дiтям про тварин далеких країн. Це збудить у них зацiкавлення далекими, незнаними, казковими країнами, розiв'є у них здiбнiсть уявляти. Навчання географiї у нижчих класах треба поширити на вивчення життя всiх народiв у свiтi. У старших класах навчати вiдомостей про клiматичнi умови треба у свiтовому розмiрi. А вже пiсля того переходити до вивчення географiї свого континенту i наостанку — своєї країни. Цей спосiб навчить молодь думати широкими, великими, свiтовими поняттями. Щезне нацiональна вузкогляднiсть (тобто патрiотизм. — П. Ш.), застарiлi нацiональнi забобони (тобто нацiональнi традицiї.— П. Ш.), якi тепер руйнують мирне спiвжиття народiв".

У перекладi людською мовою це означає, що треба навчати дітей (i то вiд 3-рiчних починаючи) дивитися на свою країну з презирством, як на якийсь маловажний додаток до великого свiту. Щогiрше! Широчезний свiтовий засяг забере дитинi весь її час, а на вивчення географiї, iсторiї власної країни забракне часу. Парубок, скiнчивши навiть середню школу, не знатиме власної країни. Буде космополiтом, що і є метою навчання ЮНЕСКО.