Слава ЗСУ!

Диктатором УРСР був Л. Каганович. Фактично головою уряду — жид I. Шелехес, Наркомом земельних справ — жид А. Шлiхтер, Мiнiстром скарбу — жид Я. Рехiс, Мiнiстром здоров'я — жид Л. Кантарович. Начальником ЧЕКа (в УРСР) був жид В. Балицький. Його заступниками — жиди Карлсон та Кацнельсон. В Українi чекiстами були жиди М. Лацiс, Ф. Кон, С. Фукс, Португаїс, Фельдман, Елянгрiн, Грiнштейн, А. Кочi, Бела Кун, Сайкiнг, Дова, Л. Коган, Серензон, Марголiн. Це лише найвищi. Менших було кiлька тисяч.

Першим президентом СРСР був жид Я. Свердлов (Моiсейович). Першим головнокомандувачем армiї СРСР був жид Л. Троцький (Бронштейн). Першим президентом III Iнтернацiоналу був жид Г. Зiнов'єв (Афельбаум).

Уповноваженими Московського Червоного Хреста були: М. Радек (Сабельсон) у Берлiнi, А. Берман у Вiднi, М. Коцман у Варшавi, Л. Гiльберт у Бухарестi, Д. Баум у Копенгагенi, Я. Свердлов у Москвi (голова).

Центральний Комiтет московської партiї соцiал-демократiв складався з таких осiб: Дiамант, Ґiммер, Штраус, Ратнер, Лiбер, Зон, Дан, Гоц, Раппапорт, Цедербаум (Мартов), Цедербаум (Левицький). Разом 11 членiв. Всi одинадцять — жиди.

У Центральний Комiтет московської партiї соцiал-революцiонерiв входили А. Керенський, Аранович, Цiплер, Львович, Давидович, Гуревич, Ґольдштейн, Лихач, Хiнчук, Берлiнрут, Дiстлер, Чернявський, Резенберг, Ратнер, Чайковський. Разом 15. З них жидiв 14.

Редакцiю часопису французьких соцiалiстiв "Ле Популєр" представляли: Леон Блюм, Розенфельд, Герман, Гiрш, Мох, Жиромський, Вайль, Ренталь, Коген, Ґольдшiльд, Ю. Донтш, Лiберман, Л. Лiвi, Кантер. Всi — жиди.

Редакцiя часопису бельгiйських соцiалiстiв "Ле Пепль" складалася з таких осiб: Люлешер, Скотiнос, Левi, Ґодштейн, Блюм, Ґольдцiнґер, Епштейн, Кейфер, Фiшер. Всi — жиди.

Перший соцiалiстичний часопис у Нiмеччинi заклав жид Карл Гохберґ. Кiлькаразовим головою соцiалiстичних з'їздiв був жид Пол Зiнґер. Теоретики соцiалiзму були жиди: К. Маркс, Е. Бернштейн, Адольф Браун, Якiв Штерн. Першим президентом республiканської Нiмеччини був жид Фрiдрiх Еберт, а його уряд мав п'ять мiнiстрiв-жидiв. Засновники комунiстичної республiки в Мюнхенi 1919 року були жиди: Курт Айснер, Ляндавер, Пiалер, Аксельрод.

Незмiнними дорадниками трьох президентiв (Ф. Рузвельта, Г. Трумена, Д. Ейзенхауера) були жиди: С. Розенман, Б. Барух, Л. Брандес, Ф. Франкфуртер. Дорадником през. В. Вiльсона був жид Едвард Гауз.

Редактором комунiстичного часопису "Дейлi Уоркер" в США був жид Джон Ґейтс (Iзраїль Реґенштрiх).

Переговори про визнання СРСР вели уповноважений СРСР М. Литвинов та уповноваженi США Ф. Франкфуртер і Б. Барух. Всi три — жиди. М. Литвинов — явний комунiст, Ф. Франкфуртер — соцiалiст-комунолюб, Б. Барух — соцiалiст-москволюб. I всi три були, насамперед, жидiвськими нацiоналiстами.

Жидiв бачимо у проводi всiх революцiй. Наприклад, у Московщинi Л. Троцький (Бронштейн) i тисячi iнших, у Нiмеччинi — К. Лiбнехт, Р. Люксембурґ, К. Айслер, у Францiї — Г. Гейне, Л. Борне, у Польщi — Я. Берман, у Румунiї — Анна Паукер, у Мадярщинi — Б. Кун (Коген), М. Ракочi (Розенкранц), Е. Геро, у Чехiї — Р. Сланський, в Українi — М. Каганович, в Iспанiї — Замора, Азана, Розенберґ. Провiдниками 1-го соцiалiстичного Iнтернацiоналу були жиди: М. Фрiбурґ, Жан Коген, Арон Адлер, I. Френкель. З одинадцяти членiв Полiтбюро КП США шiсть були жиди. Самi жиди кажуть: "Це не випадково, що серед соцiалiстичних провiдникiв є дуже багато жидiв". Бо "жидiвська духовнiсть в основi є революцiйною, ворохобливою. Кожний жид є революцiонером, свiдомо, чи пiдсвiдомо" (Б. Лазар).

Жиди кажуть: "Бiльшовицька революцiя — це витвiр жидiвського розуму, жидiвського незадоволення, i вона спланована жидами з метою створити новий лад у свiтi. Що так майстерно здiйснено в московськiй iмперiї жидiвським розумом i плануванням, стане дiйснiстю в усьому свiтi також силою жидiвського розуму" ("Американ Гебрей"). "Факт перемоги бiльшовизму, факт, що так багато жидiв є бiльшовиками, факт, що iдеї та iдеали бiльшовизму так подiбнi до улюблених iдей юдаїзму — всi цi факти примушують нас, жидiв, думати i дiяти дуже уважно й обережно" ("Джевiс Уорлд").

"Всi жиди в СРСР переконанi, що упадок совєтської влади i захоплення влади кимось iншим було би найбiльшим, що його можна уявити, жидiвським нещастям" (там же).

"Профашистська та пронацистська наволоч у США погрожує соцiалiстичному СРСР усiм: вiд атомної бомби — до "демократичних" виборiв у СРСР. А ми бачимо, що в США кожний, хто ненавидить москвинiв, завжди ненавидить i жидiв. Чи хто колись бачив антисемiта, який не був би водночас i проти совєтського СРСР? Ми, жиди, вже пiзнали своїх ворогiв. Пiзнаймо ж i своїх приятелiв — совєтський народ" ("Сентiнель").