знайди книгу для душі...
- Арчибальде Арчибальдовичу, горілочки б мені... Пірат виобразив на обличчі співчуття, шепнув:
- Розумію... одну хвилиночку.... - і зробив знак офіціантові.
За чверть години Рюхін, сам-самісінький, сидів, скоцюрбившись над рибцем, пив чарку за чаркою, розуміючи і визнаючи, що виправити в його житті вже нічого не можна, а можна лише забути.
Поет змарнував свою ніч, поки інші бенкетували, і тепер розумів, що повернути її годі. Варто лише підвести голову від лампи вгору до неба, щоб зрозуміти, що ніч пропала без вороття. Офіціанти поспіхом зривали скатертини зі столів. У котів, що шмигали побіля веранди, був ранковий вигляд. На поета нестримно навалювався день.
anonymous13199 14.08.2014
моя улюблена книжка
anonymous7538 27.06.2014
добре продуманий сюжет.
anonymous7538 27.06.2014
Чудова книга. З самого початку інтригує та зацікавлює читача. Кіт Бегемот просто душка, до