знайди книгу для душі...
Тьотя
Не розумію. Тоді у вас якась друга партія. У нас, у Курську, нічого подібного! Нічого подібного! Всі говорять руською мовою. Прекрасною московською мовою, жаль тільки, що нам її трошки попсували євреї, що їм тепер дозволено жити у Курську. Та не про це, мої милі, я взялася вам сказати. Дуже жалько, дуже жалько, що у вас не виставляють на театрі "Дні Турбіних" - я бачила в Москві. Ах, мої ви милі, "Дні Турбіних". Це ж така розкіш. Така правда, що якби ви побачили, які взагалі осоружні, огидливі на сцені ваші українці, ви б зовсім одцуралися цієї назви… Грубі, дикі мужлани! Телефон попсувався, дак вони… Ха-ха-ха… трубку чоботом почали лагодити, об стіл, об стіл її, - бах, бах. Ідійоти! І хоть би один путній, хоть трішки пристойний був. Жодного! Ви розумієте? - Жодного! Всі, як один, дикі й жорстокі… Альошу, милого, благородного Альошу вбили, та як убили!… Якби ви, панове, знали, яка це драматична сцена, коли Альошина сестра довідується, що брата її вбито! Я плакала… (Утерла, сльози). І тобі, Моко, після цього не сором називатися українцем, не сором поставати проти нового папиного прізвища! Та в "Днях Турбіних" Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна…
Мокій, Губа, Тертика, навіть дядько Тарас:
Що-о?!
Тьотя хитро:
СРСР…
Губа до Тертики:
Баба з кованим носом!
Тьотя
А якби ви знали, якою огидною, репаною мовою вони говорять на сцені. Невже й ваші українці такою говорять? Жах! До речі, невже правда, що "акушерка" по-українському "пупорізка"? Пупорізка? Ха-ха-ха… Невже "адвокат" по-вашому - "брехунець", а на лампу ви кажете - лямпа, а на стул - стілєць? Хі-хі-хі - стілєць!
Тут як не вихопиться дядько Тарас:
А по-вашому, по-оно-о-му, вишепоіменованому, не по без-воз-мез-дно у французів бла-го-прі-об-рє-тє-н-ному, а по істинно по-расєйському як буде "акушерка"? По-нашому "повитуха", а по-вашому як?
Тьотя Мотя
Акушерка.
Дядько Тарас
Нічого подібного! "Акушерка" - слово французьке, "адвокат" - латинське, "лямпа" - німецьке. По-нашому білет - "квиток", а по-вашому як?
Тьотя
Білет.
Дядько Тарас
А дзуськи! "Білет" - слово французьке. Думаєте, "комод" - ваше слово, "гардина", "кооператив" або "вагон"? "Матерія" - думаєте, ваше слово, "овальний", "роза" або "машина"? Навіть "гармоніка" - і то не ваше слово.
Тьотя Мотя
Шовінізм!
Дядько Тарас
Нехай шовінізм, проте і це не ваше слово! Половина слів у вас позичена…
Тьотя Мотя
Коли на те пішло, то по-вашому, по-вищезгаданому, через позаяк додатково порепаному як буде комод?
Дядько Тарас
Одіжник!
Мокій
Нічого подібного! Комод - і по-нашому "комод".
Тьотя
А "кооператив"? "Вагон"?
Дядько Тарас
"Кооператив"? Кооператив… Кооператив… Гм… Підождіть, я придумаю…
Мокій
Так і буде - "кооператив".
Тьотя
Ага! Так і ви крали?!
Дядько Тарас
Хоч і крали, та не ховались. Украли у німців "лямпу", - кажемо: лямпа, а ви її перекрутили вже на якусь "лам-пу". (Грубо). Лампа!
Тьотя
Ми хоч крали, та переробляли. Украли у німців "штуль" - зробили з нього "стул". А вам ліньки було й переробити. Украли у німців "лямпу" так усім видко, що крадена (Грубо). Лямпа!
Дядько Тарас
Ви і в нас крали.
Тьотя
Ви у нас!
Ви!
Ви!
Губа
Ви, може, і крали, та ми тепер не крадемо один в одного. Свої слова робимо: там "октябрь", у нас "жовтен", там "Совєти", у нас "Ради" (До Тертики). Правда,
Ваню?
Тертика м'ячем:
Факт.
Дядько Тарас до тьоті: "Не давайте слова!"
Губа
Там Волховстрой, у нас - Дніпрельстан, правда, Ваню?
Тертика м'ячем:
Капітальний факт.
Дядько до тітки: "Не давайте! Голосуйте!"
Губа
І дуже раді будемо, коли німці за "стільця" та "лямпу" візьмуть наші слова - "октябрь", наприклад, і "жовтень" разом.
Тьотя каблучкою:
Годі! Годі! Я вам слова не давала Є пропозиція скінчити дискусію.
Заперечень нема? Нема.
Мокій
Що?
Губа аж підскочив:
Що-о?
Тертика з м'ячем націливсь:
Що-о-о?
Тьотя
Голосую! Хто за таку пропозицію, щоб скінчити дискусію? Підняли руки Мазайло, Мазайлиха, Рина, Баронова-Козино. Уля завагалася:
Один, два, три, чотири… чотири…
Дядько Тарас
Голосую за пропозицію з додатком, щоб трохи згодом мені одному дали слово.
Тьотя
П'ять! Хто проти?… (Порахувала). Чотири. Дискусію закінчено. Маю пропозицію: змінити прізвище "Мазайло" на інше, більш людське, а яке - то
Buriakvova 26.11.2014
Цікаво
anonymous7538 03.07.2014
Непогана п'єса, легко читається. Початок не дуже, але кінець гарний.