Слава ЗСУ!

Дядько Тарас

Га? Думалось - Мазайловський, мірялось - Мазайлович, мріялось - Мазайленко з кореня "маз" вийде, а вийшов Мазєнін. П'ять на п'ять було! Ой дурень я, дурень!… (Пішов, ухопившись за голову).

7

Убігла Мазайлиха з сюртуком:

На!… Мотенька сказала, щоб ти мерщій одягався, бо й нам треба до люстра… Крім того, може, знайомі, сусіди, дізнавшись про публікацію, прийдуть… Мерщій же, Минусю, мерщій! Щоб не вийшло: і как будто стоя спіт… Поцілувавши чоловіка, побігла.

Мазайло сам:

Однині я - Мина Мазєнін. (Став перед лю-стром). Здрастуйте, Мазєнін, Мино Марковичу! (Привітався на другий голос). А-а, добродій Мазєнін? Моє вам!… (Ще привітався на третій голос). Товаришу Мазєнін! Здрастуйте!… (Іще привітався). Здоров був, Мазєнін! Зайдімо?… Гм. (Помріяв трошки). Ви не знайомі? (Подавши комусь руку). Дуже приємно - Мазєнін. (Уклонився). Будь ласка, ви часом не Мазєнін?! (Кивнув головою). Так, я Мазєнін!… (Офіційним голосом). Ваше посвідчення, громадянине! (Тоді немов подав комусь посвідчення). Будь ласка! Мазєнін! (Тоді з офіційного на м'якший). Вибачте, ось у ці двері, товаришу Мазєнін… (Ситим голосом). Були там Вишньов, Спаський, Де Розе, Мазєнін…

8

Убігла Мазайлиха:

Рина вже дістала з горища раму… Ти скоро?… Та навіщо ти скидаєш штани?…

Замріяний, Мазайло машинально застебнув штани і знов до когось: Вдома?… Скажіть, що прийшов Мазєнін з дружиною. Здрастуйте!… (Підвів до когось жінку). А це моя дружина.

Мазайлиха

Ах, Мазєніна… А тепер, Минасю, я… Це мій чо-ло…

Мазайло перехопив:

Ні, не так… (Немов подзвонив і тоді до покоївки). Тут живуть Мазєніни?… Будь ласка…

Мазайлиха

А ще краще так… (Немов вітаючись і цілуючись з кимось). Прошу ласкаво, заходьте… Це мій чоло…

Мазайло вклонився:

Мазєнін! Ні, краще так: вип'ємо за здоров'я нашого вельмишановного Мини Маркoвича Мазєніна!…

Мазайлиха

За мадам Мазєніну! За Килину Трохимівну Мазєніну!… (Випила).

9

Тим часом через кімнату пройшов, нікого не бачачи, не помічаючи, дядько Тарас:

Дурень же я, дурень!

Мазайло, теж нічого не помічаючи, немов випивши:

Вип'ємо, Мазєнін, га?

Мазайлиха, кокетуючи, пальчиком:

Мадам Мазєніна!… Випийте…

10

Вскочила Рина:

Тьотя вже заводить газету під скло. Ви ско… Та навіщо ти, папо, скидаєш спідню сорочку? Мамо! А ти здуріла! Теж розстебнулася…

Мазайло замріяно:

Слово має Мина Маркович Мазєнін.

Мазайлиха замріяно:

Вам скільки аршин, мадам Мазєніна?

Мазайло

Браво! Хай живе Мазєнін!…

Мазайлиха

Ці квіти і конфекти однесіть, будь ласка…

Рина замріяно:

Рині Мазєніній…

Мазайло

Чули? Помер Мазєнін, Мина Маркович…

Мазайлиха

Засмучені тяжко, про це жалібно оповіщають всіх родичів і друзів дружина…

І дочка Мазєніни… (Замислилась).

11

Через кімнату перейшов, нікого не бачачи і нічого не помічаючи, дядько Тарас:

Ой-ой-йой же дурень!

Мазайло

На цвинтарі пам'ятник золотими буквами: "Тут очиває прах Мини Марковича".

Мазайлиха

Мазєніна.

Мазайло

Або просто: тут Мазєнін…

Рина

І наша вулиця - вулиця Мазєніних.

Обнялися втрьох і од щастя заплакали.

12

Увійшла тьотя Мотя:

Я вже все зробила: газета в рямцях, під склом!… Ви ско… Та що з вами, милії ви мої люди!… Що трапилося?… Ви плачете?…

Мазайло

Це ми з радості… Ну, якось не віриться, чи давно було: Квач, Мазайло, Мазайлиха, Мазайлята, Мазайлівна… І от ми - Мазєніни, і от я нарешті - Мазєнін!

Тьотя й собі слізку вронила:

Треба буде й собі трошки одмінити прізвище. Розторгуєва - це прекрасне прізвище, та, жаль, не модне тепер… От, наприклад, Мєталова-Темброва - зовсім інша річ…

Увійшов дядько Тарас:

Та який же дурень!… (Побачив, як обнялися тьотя, Мазайло, Мазайлиха, Рина). Так… Як був собі до революції у нас підрядчик один земський та будував він земству школи, лікарні, дороги. Ну, а собі за це - будинки. Хоч і крав, дак міцно ж будував, не те, що тепер для житлокоопів будують. Та не про це я хотів сказати. Як прийшла революція, то націоналізували його будинки. То він, через п'ять років із тюрми вийшовши, пішов просто до виконкому. Прийшов, двері прочинив та й пита: я ще вам не потрібний? Ні, кажуть… Ну, то я послі прийду… Так оце і я тепер спитаю (сумно-лукаво) - я вам ще не потрібний?