Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Мiнiмакс - кишеньковия дракон, або День без батькiв

-- Зараз... Тiльки вiддихаюся трохи, -- сказав Петько, хвилину помовчав i почав розповiдати: -- Бачили б ви Iзольду! Коли я зайшов, вона вже пакувала в ящики свої банки з грошима. Навiть на мене уваги не звернула. Ну, я їй просто вiд порога: "А що це ви робите?" Так вона аж пiдскочила: "Геть звiдси! Не твоє дiло!" -- верещить. А я їй так спокiйнесенько: "Як це -- не моє? А може, я допомогти вам прийшов? Нелегко ж лiтнiй жiнцi отаку купу грошей самiй тягнути в Товариство по охоронi природи". Тут її аж зацiпило!

"Яка природа?! Яке Товариство?!" -- верещить. А потiм: "Хто тобi сказав таку дурницю?!" А я їй: "Записочку вашу бачив, мовляв. "Заповiт" називається". Вона -- до шухляди i давай звiдти викидати геть усе. Зрозумiло, папiрця там вона не знайшла. Що тут почалося!.. Вона, мов риба на березi, хапала ротом повiтря, махала руками, наче вiтряк, а тодi колiна в неї пiдiгнулись, i вона сiла на пiдлогу. Чесно кажучи, я не на жарт злякався -- ще дуба врiже стара! Принiс їй склянку води. Цокаючи зубами, Iзольда зробила кiлька ковткiв, притихла, а потiм замогильним голосом питає: "Де-е папiре-ець?.."

Я й сказав, що у Крутивуса.

Бачили б ви, як вона побивалася!

А поки вона рюмсала та ридма ридала, я, щоб затягти час до приходу Крутивуса, розказав Iзольдi про яєчко з Мiнiмаксом.

Вона як наскочить на мене!

"Ану, повтори, вражий сину! -- кричить. -- Ану повтори!"

Я й повторив.

Тодi Iзольда майнула на кухню, вихопила з холодильника всi яєчнi запаси -- а їх було сотнi три! -- i ну трощити!

Я намагався вгамувати її -- та де там! Вона вiдштовхнула мене, замахнулася яйцем i верещить: "Не пiдходь! Уб'ю!.."

Зрозумiло, я одiйшов: кому хочеться стати яєчнею. А вона все б'є та б'є яєчка. Скоро калюжа з жовткiв та бiлкiв сягала їй трохи не до колiн! А їй хоч би що! Б'є та викрикує: "Мiнiмаксику! Ку-ку! Де ти, пустунчику, сховався?! Ку-ку-ку!.."

Отакою й застав її Крутивус з двома дружинниками, яких привiв Олег.

Вiн тiльки зiтхнув, коли побачив битi яйця, i сказав, що мiлiцiя тут уже не допоможе, а треба звертатися до лiкаря. Потiм вiн наказав дружинникам пакувати банки з грошима, а сам пiшов викликати для Iзольди "швидку допомогу".

З Олегом я попрощався там же, бо тато не вiдпускав його вiд себе нi на крок. А коли я нагадав про тебе, Мiнiмаксе, то Олегiв тато лиш рукою махнув.

Дракончик невдоволено форкнув, та Петько зупинив його:

-- Не сердься! Олег передавав тобi вiтання i страшенно жалкував, що не може попрощатися. Вiн сумуватиме без тебе.

-- Нiчого, -- заспокоїв Петька дракончик, -- я ще повернуся до вас. А тепер -- час готуватися до старту. -- I звернувся до друзiв: -Ви трохи допоможете менi?

-- Кажи, що робити! -- загукали всi.

-- Дрiбницi! Треба розкласти невеличке вогнище. Я заправлюся вiд нього полум'ям, щоб вийти на орбiту. А там уже легше: до Драконiї я домчу за iнерцiєю.

-- Як це -- заправлюся полум'ям?! -- здивувався Креня.

-- Дивак, -- усмiхнувся Мiнiмакс. -- Невже ти не пам'ятаєш, як я порятував їхню газову плиту, коли в балонi скiнчився газ? Невже забув, як менi допомiг у цьому звичайнiсiнький сiрник?! А тут -- цiле вогнище! Та воно варте, мабуть, тисяч i тисяч сiрникiв.

-- Ну, коли справдi так, як ти кажеш, -- все ще сумнiвався недовiрливий Креня, -- то ми, звичайно, допоможемо, чи не так? -- Вiн подивився на друзiв.

-- Нема питань! -- кинув Максим. -- Не бувати такому, щоб ми не допомогли нашому Мiнiмаксовi!

-- Пхе! -- як завжди трохи презирливо каркнув Креня. -- Та коли людинi, ой, пробачте, справжньому дракончиковi чогось заманеться, то я -- перший помiчник для нього!

Навiть Рекс, поки що мовчазний, нявкнув i нашорошив вуха ще бiльше, наче хотiв сказати: наказуйте -- все зроблю, що знадобиться!

А Петько, цей хитрун i пройдисвiт, щоправда -- вже колишнiй, раптом кинув:

-- Та чого це ми стоїмо. Поговорили -- й до роботи!

I всi вiдразу зрозумiли, що таки справдi треба негайно допомогти дракончиковi...

Декого, може, й подивує, чого це здiймати такий переполох через якийсь там хмиз для вогнища, навiщо стiлькох пiдключати до цiєї справи -- i людей, i кота, i птаха?

Що ж, нехай такий розумничок добереться пiзнього вечора до якогось озера, де береги поросли кошлатим очеретом, а вся iнша мiсцина навколо -- буйнотравний луг!

Не зрозумiли?

Так от, нехай отой розумник спробує у лузi при озерi назбирати звичайнiсiнького хмизу бодай для невеличкого багаття!..

Але якщо навiть у такiй скрутнiй ситуацiї за дiло беруться справжнi друзi й однодумцi, -- всi перепони й перешкоди щезнуть!.. I в травi, i в водi буде вам i хмиз, i все iнше для вогнища!..

Попередня
-= 27 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!