Слава ЗСУ!

- Бабах! - i нема гагари!

Хвилина - i є гагара.

- Бабах з лiвої! - i нема гагари.

Вашi тридцять патронiв вилiтають за тридцять-сорок хвилин!

Але хiба ж ви вiдступитесь од бажання добути гагару?!

Та нiколи в свiтi!

Щоб ото вiдмовитися мати в себе в кабiнетi таке прекрасне чучело?

А хiба не приємно буде вам подарувати дружинi шкурку з гагари?

Убити двiстi-триста гагар, зняти з них шкурки (у гагар дуже мiцна шкура й густий-прегустий пух!) - таке вийде оригiнальне тепле пальто, що нi в кого в свiтi такого не буде!

I я можу навiть побожитися, що нi в кого в свiтi такого пальта не було й не буде!

Вистрiлявши всi свої тридцять набоїв, ви бiгом до хати, до свого запасу.

Прибiгли - набили патронташа, взяли два десятки в кишенi - знову бiгом на озеро.

Хазяйка до вас:

- Мо'б пообiдали! Я борщу з карасями наварила!

- Потiм... Потiм! - кидаєте ви. -  Гагара!

Пiдбiгаєте до озера, а гагара, голубочка, плаває собi та хлюпочеться, пiр'ячко своє дзьобом перебираючи.

Подивиться на вас i нiби ось-ось скаже:

- Приготувались! Почали!

Вона вже вiдпочила й готова знову гратися з вами в полювання.

Починається знову:

- Бабах з правої! - нема гагари.

- Бабах з лiвої! - нема гагари.

Вистрiливши другу порцiю набоїв, знову бiжите до хати, знову берете набої...

Взяти зразу всi набої до озера - нiколи ви їх не вiзьмете, бо ви твердо переконанi, що ось оцим уже пострiлом ви обов'язково гагару встрелите!

Можна навiть антракт зробити - i ви вiдпочинете, i гагара вiдпочине.

Так ото, сюди-туди бiгаючи та в гагару стрiляючи, ви й проводите цiлий день у мисливському запалi й напруженнi.

А крiм того, їхатимете додому без тягаря, легеньким i веселеньким...

Сумувати з того, що ви не встрелили гагари, - не сумуйте, i на той рiк вона ще прилетить i ще дасть вам один, а коли захочете, то й кiлька днiв напруженого й запального полювання!

Та ще майте на увазi, що ви воднораз перевiряєте при цьому, як ви стрiляєте.

Ви чудовий стрiлець, бо весь шрiт лягає якраз саме на тiм мiсцi, де тiльки-но була гагара.

Ви не промазали!

А це теж чого-небудь та варт!

А чи можна взагалi встрелити гагару?

Можна!

Ну, добре, -  я вже вам одкрию цей секрет.

Бачите, в чiм рiч: гагара дуже спостережлива птиця.

I дуже гостроока, -  бачить вона крокiв на сто так, як не можна бачить у найудосконаленiший бiнокль.

От вона плаває i нiби зовсiм на вас не звертає жодної уваги...

А насправдi одним оком аж просвердлює вас, всi вашi найменшi рухи.

I особливо пильно стежить за вашим пальцем, що на "собачцi" лежить.

I тiльки вiн натискує, -  навiть ще тiльки ворухнеться, щоб натиснути "собачку", вона - хоп! i вже пiд водою.

А поринає вона, як блискавка!

Основне ваше завдання, щоб устрелить гагару, не дати їй помiтити, коли саме ви натискуєте "собачку".

Як це зробити?

Накрити курки картузом - не бачитимете мушки.

Робиться це так: ви становитесь до гагари спиною, нiби зовсiм не звертаючи на неї уваги, рушниця лежить у вас через плече, в лiвiй руцi у вас невеличке дзеркальце i ви через це дзеркальце нацiляєтесь.

Гагара думає, що ви пудритесь, чи взагалi туалетитесь.

А ви, через дзеркальце прицiлившись, - бабах!

- I єсть гагара!

Яка ж радiсть, що у вас в руках справжнiй Colymbus (Колiмбус), 75 сантиметрiв завдовжки, крило в нього 38 сантиметрiв, а хвiст - 6 сантиметрiв.

Ви зразу знiмайте з нього шкурку.

Їсти його не можна, бо вiн рибою сильно одгонить!

Але ж нiде так, як у гагарячiй шкурцi, не розплоджується мiль!

ЕКIПIРОВКА МИСЛИВЦЯ

"Без пристрою, -  як каже народне прислiв'я, -  й блохи не вб'єш".

Мисливець, як ми знаємо, блiх не полює, мисливець, коли вiн є справжнiй мисливець, -  вiн полює левiв, перепiлок, тигрiв, зайцiв, бiлок, носорогiв, бекасiв, жирафiв, дупелiв, бiзонiв, качок, ведмедiв, гусей, тегерукiв i iнших звiрiв та птиць, ризикуючи в окремих випадках заполювати крокодила або слона.

Спробуйте забити слона або гiпопотама (вiн же бегемот) голими руками!

В нашiй коротенькiй розвiдцi ми не будемо говорити про те, як повинен екiпiруватися мисливець на слона або на крокодила, -  це дуже складна штука, та й практично не дуже для нас потрiбна, бо слони й крокодили плодяться на "дуже суверенних" територiях, звiдки ось уже кiлька столiть виводяться iноземнi вiйська.

Поради нашi стосуватимуться мисливцiв, що полюють на територiї "вiд Кавказу до Алтаю, вiд Амуру до Днiпра..."