Слава ЗСУ!

Передусім треба визначитися, що ж означає термін «кооперативна держава».

Ми звикли сприймати термін «кооперативний» тільки чи майже тільки в економічному, виробничому сенсі і ніколи не розглядаємо поняття «кооперативність» крізь призму соціальних, людських взаємин. А це надважливо, бо кооперативність у системі нових соціальних взаємин означає насамперед системну взаємодопомогу, солідарність, підтримку один одного, допомогу сильного — слабкому, дужого — хворому. І все це у щоденному суспільному житті.

А в громадських відносинах державного рівня має реалізуватися ще один дуже важливий принцип: країна повинна дбати про своїх громадян і навпаки. Тобто між державою і її громадянами повинна діяти певна громадська угода, своєрідний негласний соціальний контракт, що мусить працювати завжди і всюди, де має визначатися суть відносин кожного громадянина з державою. Тобто повне взаємне розуміння обов’язків та зустрічне зобов’язання дотримуватися взаємних прав.

І це не порожні слова. Кожний свідомий українець має берегти і піклуватися про свою Вітчизну, бо наше власне життя абсолютно залежить і майже завжди відповідає рівню розвитку та сталості нашої держави. Тому у справжнього українця хата не скраю! Не все вирішують спритність і гроші. Культ гаманця тільки на перший погляд здається головним чинником у житті вільної і працьовитої людини, але цей чинник ніколи не стане об’єднавчою ідеєю для цілого народу. Бо без справді родинної згуртованості суспільства, без відчуття національної єдності, без об’єднання навколо значущої, масштабної, шляхетної мети ще жодному народові світу не вдалося продемонструвати народження власного економічного дива.

І що ще надважливо. У новій кооперативній державі має запрацювати механізм справжнього громадянського співвласництва. Це коли кожний громадянин реально, а не декларативно, стає співвласником своєї держави на всіх її рівнях: на загальнодержавному — як співвласник її природних ресурсів, комунальному — як співвласник комунального майна за місцем проживання, виробничому — на народному підприємстві як його акціонер, підприємницькому — в кооперативному або сімейному приватному підприємстві як пайовик чи співзасновник. Роботу такого механізму буде докладно висвітлено далі. Але нове для людини позитивне відчуття справжнього власництва стане потужним двигуном його успіху та процвітання. І це буде по-справжньому патріотично.