Слава ЗСУ!

- Ясно. А що було далі?

- Потім я просто звідти пішла, в інший клуб. Я теж вирішила розважатись. Я зібрала всіх своїх подруг. Ми чудово провели новорічну ніч, а потім пішли до мене. Вранці нас розбудив дзвінок в двері. Я пішла відчиняти, але відчинивши двері, я побачила величезний букет червоних троянд і таких же розмірів білого іграшкового ведмедя. Потім подруги покликали мене, щоб я вийшла на балкон. Внизу був Макс, побачивши мене, він випусти в небо повітряні кульки, до кожної з яких була прив’язана троянда. Тоді я пробачила Макса, ми помирились. Це літо ми вирішили провести разом. Все починалось чудово: нічні прогулянки, пікніки, вечірки, клуби. Одного дня один із друзів Макса запросив нас у свій заміський будинок, де мала відбутися вечірка на березі річки. На жаль, я не змогла поїхати, тому що захворіла, але я вмовила Макса не відмовлятися. Зі мною весь цей час була подруга, яка мені допомагала. Вони повернулися, все було чудово, але якось я отримала поштою фотографії, які були зроблені якраз того вечора, коли я була відсутня. Там були мій Макс з тою ж дівчиною, що на Новий рік. Так я дізналась про його зраду. Я змінила номер мобільного телефону і поїхала до тітки. Повернувшись, я робила все, щоб виключити можливість спілкування з Максом. І мені це вдавалось. До сьогоднішнього вечора я про нього нічого не чула.

- А що з тими фото?

- Я відправила їх Максу перед тим як поїхати.

- А що ти збираєшся робити сьогодні, коли він прийде?

- Я не знаю. До речі, нам час повертатися додому.

На дворі було морозно, було чути як під взуттям поскрипує сніг. Місяць яскраво освітлював їм дорогу. Зайшовши до будинку, вони швидко піднялися в квартиру, бо обоє вже ледь-ледь замерзли. Алінка повела Максима на кухню пити чай з тортиком. Вони встигли лише сісти, як в двері подзвонили. На порозі стояв Макс з букетом троянд і великим пухнастим зайцем. Не втрачаючи часу, Макс зайшов до квартири, привітав Алінку і поцілував її в щоку. Алінка була шокована. І шокована швидше від його наглості, ніж від несподіванки.

- Невже ти розраховуєш, що повторивши торішній трюк, ми помиримось і я тебе пробачу. – Макс навіть розгубився, адже він вважав, що Алінка його без проблем пробачить

- Аля, ти чого? Я ж тебе кохаю!

- Вау! А я й не думала, що ти на таке здатен, що ти знаєш що таке кохання. Може і її ти теж кохаєш?

- Чому ти так? Я ж з тобою щирий. Мені ніхто крім тебе не потрібний.

- Я вже тобі не вірю. До речі, чому ти прийшов просити пробачення лише через пів року? Що, та вже набридла? Чи, може, ти розраховував, що я тут плачу за тобою, чекаю коли ти повернешся і прийму тебе з відкритими обіймами? Ні, цього вже ніколи не буде. Ти мені набрид. Так тобі зрозуміло?

Цієї миті з’явився Максим, чим шокував Макса ще більше.

Я бачу ти тут часу даремно не втрачала. Знайшла вже мені заміну?

- Макс я тебе прошу зникни. Просто зникни.

- Та без проблем. Розважайся з своїм новим бойфрендом. - останні слова Макс вимовив ледь не з презирством, з такою ненавистю.

- Забери свої квіти й іграшку.

- Ні, це подарунок тобі на Новий рік! Прощай! – Макс вийшов і закрив за собою двері, а Алінка опустилась по стіні на підлогу. Максим тихесенько підійшов і ніжно обійняв Алінку за плечі, підвів і повів на кухню. Наливши чашку гарячого чаю і поставивши блюдце з шматочком тортика перед дівчиною, він заговорив: